Діловий тижневик "КОНТРАКТИ" №48/2008 Гроші:
Причини і наслідки інфляційних процесів в Україні :: Хто ще потрібен і вже не потрібен роботодавцям :: Чому різко дешевшає комерційна нерухомість...
"1С:Підприємство 7.7" і системи дистанційного банківського обслуговування
"Клієнт - банк", "клієнт - Інтернат - банк" - ці технології прискорюють бізнес і роблять його ефективнішим. Системи дистанційного банківського обслуговування стають популярними навіть на малих підприємствах.
Однак нерідко трапляється, що бухгалтери, здійснивши за допомогою системи "клієнт - банк" платежі, друкують (!) отриману в електронному вигляді виписку. А то й годинами вручну вносять дані у свою систему автоматизованого бухгалтерського обліку. Фахівцеві, навіть дуже далекому від програмування, зрозуміло, що повторно вносити наявні в електронному вигляді дані - просто волаюча неповага до праці бухгалтера.
Є й серйозніший аргумент для критики таких дій: таке дублювання підвищує імовірність помилок порівняно з програмним експортом/ імпортом.
Щоб розв’язати цю проблему, треба написати модуль обміну (або замовити, або скористатися безплатними ресурсами Інтернету). Цей модуль перетворить реквізити з платіжного доручення в текстовий рядок певного формату (на жаль, обумовленого кожним банком по-своєму). Модуль може, навпаки, з текстового рядка електронної виписки розібрати дані. Його можна оформити у вигляді обробки або зовнішнього звіту "1С:Підприємства".
Правові підстави
У цьому випадку можемо скористатися тільки найзагальнішим документом. Порядок безготівкових розрахунків в Україні визначає Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті в Україні, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №221).
1Зареєстрована в Мін’юсті України 29.03.2004 р. за №377/8976.
Розділ 11 Інструкції присвячено дистанційному обслуговуванню клієнтів. В основному він систематизує безліч змін, внесених до попередньої інструкції, і враховує нові технології зв’язку через Інтернет і телефонний банкінг).
Головне, що нас у цьому випадку цікавить, - платіжні документи. Їх форми і реквізити не змінилися. Як раніше, так і тепер, відповідно до п. 11.6 Інструкції, платник може здійснювати електронні платежі на підставі належно заповнених платіжних доручень і платіжних вимог-доручень. Можливим є й використання платіжних карток, але в цьому випадку платежі за банківськими картками потраплять до клієнта у вигляді документів тоді, коли вони вже проведені через систему банку.
Заборонено формувати електронні документи на підставі розрахункових документів, що мають додатки (реєстр чеків, реєстр документів за акредитивом тощо). Вони подаються на паперових носіях. Щодня після прийому виписки клієнти зобов’язані формувати реєстр за кожним рахунком.
Обсяг даних, прийнятих з "клієнт - банку", має відповідати обсягу даних, що одержуються з файлів виписок автоматизованої банківської системи.
Хоча при передачі даних у клієнтську частину це, у загальному випадку, не так. Клієнтська частина може бути досить складною профамою, що містить свої довідники (наприклад, довідники банків) і вимагає менше даних.
Обов’язкові реквізити електронних розрахункових документів установлено пп. 11.5:
дата і номер;
назва;
ідентифікаційний код (номер) платника і номер його рахунка;
назва і код банку платника;
назва, ідентифікаційний код (номер) одержувача і номер його рахунка;
назва і код банку одержувача;
сума цифрами;
призначення платежу;
електронний цифровий підпис;
інші реквізити (при формуванні електронного документа системою електронних платежів розміщаються в полі "Допоміжні реквізити").
На жаль, немає жодних документів, які б формалізували вимоги до передачі даних у клієнтську частину (і до файлу виписки, що виходить з клієнтської частини, теж), як це зроблено для розрахункових документів на паперових носіях. Тому формати файлів, які треба сформувати для клієнтської частини, різняться не тільки для кожного банку, а іноді й для філій. Звичайно, це не проблема, а витрати, які підприємство повинне нести. Причому чим воно менше, тим менші витрати з цього приводу готове нести. Проте погляньмо, що ж тут можна зробити.
Загальні поняття
Функціональна схема зв’язку системи "1С: Підприємства" і системи дистанційного банківського обслуговування показана на мал. 1.
При цьому мається на увазі:
"1 С" - це будь-яка конфігурація "1С:Підприємства", у якій реалізовано облік операцій за розрахунковими рахунками;
модуль "клієнт" - програма, установлена на робочому місці користувача. Вона забезпечує формування, контроль, шифрування (дешифрування) даних, електронний підпис, обмін даними з модулем "банк" через мережу Інтернет чи систему телекомуні-кацій. Технології захисту інформації в таких системах повинні відповідати вимогам НБУ;
модуль "банк" - це програма, встановлена в банку, що здійснює автоматичну обробку транзакцій і запитів клієнта, обмін з інформаційною базою банку і відправлення модулю "клієнт" відповідних пакетів повідомлень;
передача даних - передача даних з "1С" у модуль "клієнт";
прийом даних - передача даних з модуля "клієнт" у "1С". Клієнтська частина банківської програми, як правило, має режими імпорту й експорту даних у зовнішні програми (вони мають щонайменш механізм завантаження даних)
системи бухгалтерського обліку.
Стандарти
Фірма "1 С" розробила свій стандарт обміну платіжними документами між системою "1С: Підприємство" і системами дистанційного обслуговування типу "клієнт - банк".
Одна з номінацій сертифікації "Сумісно! Система програм "1С:Підприємство" називається "Програми електронних розрахунків типу "клієнт - банк", що відповідають стандарту обміну даними "^Підприємство" - "Клієнт банку".
Стандарт містить загальну схему обміну, угоди про синхронізацію даних і можливості розширення. Є варіанти стандарту для Росії і Казахстану. Варіанта стандарту для України наразі немає, тому немає й сумісних програм.
Стандарт повністю можна подивитися на www.1c.ru. Істотну частину стандарту становить опис структури файлу обміну даними. Цей файл різний для різних країн, бо різняться види і форми розрахункових документів, на підставі яких формуються електронні документи (наприклад, у Росії дозволені непрямі розрахунки). Інші ж вимоги зберігаються.
Ось що потрібно від програм, які претендують бути сумісними з "1С".
Дані передаються через струк-турований тестовий файл (припустимі кодування: 008, Уіпс1о№5). Синхронізація даних відбувається інтервальним способом. При цьому передаються всі документи зазначених видів за зазначеними рахунками за зазначений інтервал, а при повторному завантаженні видаляються зайві. Ідентифікація відбувається за розрахунковим рахунком, видом документа, датою і номером. Припускається, що за одним розрахунковим рахунком не може бути кілька вихідних документів одного виду.
Далі стандарт описує угоду про обмін інформацією:
ім’я,
рядки зі службовою інформацією,
рядки з умовами добору документів,
секції, що містять залишки й обороти (тільки при прийомі),
секції з інформацією документів.
Секції починаються і закінчуються рядком певного виду. Рядок складається з двох полів:
<ідентифікатор реквізиту> = <Оначення реквізиту>
В описі файлу обміну наведені ідентифікатори, що використовуються. Ідентифікатори не містять пробілів та інших роздільників. Перед знаком "=" і після нього не може бути пробілу. Ідентифікатори і рядки можуть бути обов’язковими і необов’язковими.
Передача даних
Передача даних відбувається в два етапи. На першому етапі користувач за допомогою модуля обміну даними формує текстовий файл.
І етап. При вивантаженні зазначаються види документів, що вивантажуються (визначається функціональними можливостями "клієнта"), перелік розрахункових рахунків, період вивантаження. Результатом є текстовий файл, що містить службову інформацію (формат файлу, час створення), період вивантаження, перелік розрахункових рахунків, інформацію про вивантажені документи.
II етап. У "клієнті" користувачем ініціюється вивантаження. При цьому мають здійснюватися такі перевірки:
якщо документ, що завантажується, уже є у "клієнті" і не відрізняється за змістом - він не обробляється;
якщо документ, що завантажується, відрізняється і може бути виправлений (ще не підписаний, не відправлений), він перезаписується;
відсутній документ вважається новим документом.
В інших випадках вважається, що документ не може бути оброблений, і процедура завантаження інформує про це користувача.
Усі документи зазначених видів за зазначеними розрахунковими рахунками, що існують у "клієнті" (у момент завантаження), але відсутні у файлі обміну (відсутні в "1С:Підприємстві"), вважаються вилученими з "1 С:Підприємства".
Якщо документ може бути вилучений - він видаляється, якщо ні - процедура інформує про це користувача.
Прийом даних
Прийом даних також відбувається в два етапи.
І етап. Користувач ініціює вивантаження даних з "клієнта" у текстовий файл установленого формату.
При цьому надається вибір з переліку розрахункових рахунків (вважається, що їх може бути кілька) і період вивантаження операцій.
У результаті створюється текстовий файл. У ньому зберігається службова інформація:
формат,
кодування,
час створення,
перелік розрахункових рахунків,
період, за який вивантажені операції,
залишки й обороти за рахунками,
зміст полів кожного документа,
дата надходження документа і
дата його виконання.
II етап. У "1С: Підприємстві" ініціюється завантаження даних з текстового файлу.
При цьому прийнято таке:
- якщо документ, що завантажується, уже є в "1С: Підприємстві" і не відрізняється - він не обробляється;
- якщо документ, що завантажується, відрізняється за змістом - він вважається виправленим. Процедура завантаження інформує користувача і пропонує виправити документ;
- якщо документ відсутній в "1С: Підприємстві" - він заноситься в базу.
Усі документи за зазначеними розрахунковими рахунками, що існують в "1С: Підприємстві" на момент завантаження, але відсутні у файлі обміну в інтервалі обміну, вважаються вилученими з "клієнта" і видаляються і з бази даних.
У такий спосіб відбувається синхронізація даних "І С:Підприємства" з даними "клієнт - банку". При цьому не відбувається ні втрати, ні "подвоєння" інформації.
Як створити зовнішній звіт для передачі даних "1С:Підприємства" у "клієнті"
Малі підприємства відрізняються від великих не цілями, а можливостями. Іноді шукати можливості (наприклад, для інтеграції програм) доводиться самостійно. Краще, звичайно, купити
універсальну обробку з форматами банків, що підключаються. Але якщо не виходить, можна спробувати самостійно впоратися з проблемою.
Є безліч безплатних інтернет-ре-сурсів (наприклад, клуб професіоналів "І С"ЇУУУ. 1с.Ьірро.ги), умовою участі в яких є безплатне представлення свого працюючого рішення. Там можна безплатно стягнути безліч розробок (і не тільки членам клубу). Щоправда, універсальні розробки, як правило, мають комерційну версію, та є й справді безплатні.
Оскільки "1 С" має кілька дуже популярних конфігурацій в Україні, є там і українські розробки за всіма номінаціями. На жаль, за все доводиться платити, якщо не грошима, то своїм часом.
Якщо ви готові пожертвувати своїм часом, погляньмо, як будуються такі програми. Чому їх можна відносно легко настроювати під свою конфігурацію?
Якою б не була ваша конфігурація, платіжні доручення (і виписки) містять один і той самий набір реквізитів (мал. 2 на с. 3), що визначений інструкцією НБУ. У різних конфігураціях реквізити можуть мати тільки різні імена, які можна замінити на свої (зрозуміло, в обробці, а не в конфігурації).
За узгодженням з банком можна одержати необхідний формат файлу. Такий файл містить ті самі дані і відрізняється тільки порядком проходження і, можливо, форматом. В отриманому файлі треба буде замінити тільки ту частину програми, що формує текстовий рядок. А деякі АРМ "Клієнт" навіть мають добрі власні настроювання експорту й імпорту, що дозволяють вивести дані в необхідному порядку (щоправда, таких поки що меншість). Банки зазвичай йдуть назустріч клієнтам.
Докладні коментарі зроблено спеціально для початківців, вони пояснюють, для чого служать ті чи інші оператори; частина операторів стосується перевірки граничних умов.
Програма передачі платіжних доручень для конфігурації "1С: Бухгалтерія для України" починається описом перемінних і службових процедур. Фрагменти "значущих" частин програм показано на мол. З, 4 і 5.
На малюнку 3 створюється і виконується запит, що вибирає всі платіжні доручення за цю дату. Якщо у вас інша конфігурація - перевірте ім’я документа "Платежное по-ручение" у вашій конфігурації і за потреби виправте.
Далі вибираються всі реквізити документа, що обробляється (мол. 4). Імена реквізитів відповідають іменам платіжного доручення (мол. 2). Якщо у вас інша конфігурація, то в режимі "Конфигуратор" перевірте ім’я довідника, у якому зберігаються найменування організацій (у цій конфігурації називається "Фирмьі"), і найменування його реквізитів (Конфигурация - Открьіть конфигурацию - Справочники - Фирмьі). У разі відмінності замініть імена на відповідні.
Останній фрагмент (мал. 5) формує текстовий рядок з даними. Якщо у вас інший банк, цю частину треба замінити необхідним форматом. У результаті обробки платіжного доручення (це формат однієї з філій "Авалю") виходить такий рядок:
0_1_3_20040603_322067_325224_26009100546001_423534543_1050_0_ ТОВ "Укрснаб"_3а ТМЦ згідно РФ від18.02.04 У т.ч. ПДВ 175,00 грн._20040603__3424325425_0_
Якщо ви стягнули програму і з’ясували, як вона працює, а тим більше настроїли під іншу конфігурацію, ви зможете при нагоді настроїти й інше подібне безплатне програмне забезпечення.
Новини-Новости-News
Управління торгівлею по-новому
З 04.06.2004 р. програмний продукт 4601546018847 "1 (^Підприємство 8.0. Керування торгівлею для України" постачається з новою редакцією 2.1 конфігурації. У редакції 2.1 реалізовано низку нових підсистем і можливостей, що розширюють функціональність конфігурації і дозволяють значно підвищити рівень автоматизації керування діяльністю торгового підприємства. Серед ключових нововведень:
підсистема керування відносинами з клієнтами (СКМ);
"Рапорт керівнику" - механізм, що дозволяє організувати регулярне регламентне формування і доставку керівному складу компанії інформації про поточний стан справ на підприємстві;
комплекс нових управлінських звітів, що дозволяють керівникам одержувати в зручному виді аналітичну інформацію, необхідну для оперативного контролю діяльності підприємства за різними показниками;
можливість вивантаження даних в "1С:
Бухгалтерію 7.7" (конфігурація "Бухгалтерський облік для України");
можливість підключення всіх видів торгового устаткування.
Тепер програмні продукти "1С", що містять конфігурацію "Управління торгівлею для України", ред. 2.1, будуть комплектуватися додатковою брошурою, що описує нові можливості конфігурації.
КПК підказує, що писати
Компанія Л/огаІ-одіс створила клавіатуру з предиктивним введенням тексту - коли при наборі перших букв слова автоматично пропонуються варіанти цього слова. Це віртуальна клавіатура, цифри і символи якої ховаються в додаткових панелях. Тепер навіть новачок зможе набирати на кишеньковому ПК текст зі швидкістю ЗО слів за хвилину. Цьому допомагає один з найбільших словників, що використовуються в КПК.
Принтер знає, коли додати фарб
Компанія Сапоп випустила багатофункціональний принтер з інтелектуальним використанням кольору при друкуванні ділових документів. Монохромний принтер моделі iR 3100C/CN, що застосовується при роботі в мережі, завдяки функції "зтагі соїоиг" використовує кольоровий друк тільки тоді, коли він потрібен. Якщо кольорового друку не треба, принтер за замовчуванням повертається в чорно-білий режим.
