Визначення витрат з податку на прибуток в «1С:Бухгалтерії 7.7» (частина 1)
У попередній статті ми розглянули складання звіту малого підприємства (баланс та звіт про фінансові результати), яке застосовує П(С)БО 25. «Маленькі» (точніше, ті, хто може застосовувати П(С)БО 25) здійснюють усі ті самі процедури (списання витрат, розподіл загальновиробничих витрат, визначення торгової націнки, фінансових результатів), що й «великі». Щоправда, є один виняток — «щасливчики» можуть не застосовувати П(С)БО 17, точніше, сам П(С)БО 17 дозволив їм визначати витрати з податку на прибуток у сумі поточних зобов’язань.
Таким чином, поточні зобов’язання з податку на прибуток, відображені за К-т 6411 після складання Декларації з податку, ці підприємства відображають і за Д-т 981 «Витрати з податку на прибуток». А іншим з дебетом доведеться помарудитися, озброївшись знанням П(С)БО 17 і програми «1С:Бухгалтерія». Але перед цим розглянемо, до чого призводить таке «потурання» при складанні звітності, що заразом показує значення застосування П(С)БО 17.
З П(С)БО 17 чи без нього?
Подивимося, що ми робимо зі своєю звітністю, якщо не застосовуємо П(С)БО 17 (наприклад, усі або майже всі, хто використовує П(С)БО 25). Уявімо ідеальну ситуацію: бухгалтерський та податковий облік у підприємства відрізняються рівно на одну операцію — отриману передоплату (аванс) за продукцію 1800 грн (без ПДВ -1500 грн).
Звіт без П(С)БО 17
У будь-якому разі першим пунктом програми є визначення поточних зобов’язань з декларації (ВД у цьому випадку складається з: 2400 грн + 1500 грн (отриманий аванс). Поточний податок: 3900 х 25% = 975 грн).
Фінансовий звіт без застосування П(С)БО 17
Фінансовий звіт із застосуванням П(С)БО 17
Актив
Код рядка
На початок
На кінець
І. Необоротні активи
Основнi засоби:
залишкова вартiсть
030
4000
4000,
Усього за роздiлом I
080
4000
4000
II. Оборотні активи
Готова продукцiя
130
1300
-
Дебітор. заборгов. за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість
160
1700
1700
первісна вартість
161
1700
1700
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті
230
5000
9680
Інші оборотні активи
250
-
300
Усього за роздiлом II
260
8000
11680
III. Витрати майбутніх періодів
270
-
-
БАЛАНС
280
12000
15680
Актив
Код рядка
На початок
На кінець
І. Необоротні активи
Основнi засоби:
залишкова вартiсть
030
4000
4000
ОНА
060
375
Усього за роздiлом I
080
4000
4375
II. Оборотні активи
Готова продукцiя
130
1300
-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Після визначення фінансових результатів (документ «Финансовые результаты» у режимі Определение финансового результата) у сумі поточних зобов’язань відображаємо витрати у цій же сумі.
Д-т 981
К-т 6411
975
На мал. 1 ця сама операція у програмі. Витрати перед складанням балансу списуємо (це відбувається вже після введення документа «Финансовые результаты», тому 98-й рахунок автоматично не закривається).
А тепер перевіряємо оборотно-сальдову відомість (або користуємося обробкою Технологический анализ бухгалтерского учета з групи Отчеты — Регламентные). Оборотно-сальдова відомість для випадку «без застосування П(С)БО 17» наведена на мал. 2. Фрагменти отриманих фінансових звітів — на мал. 3 (з метою економії місця порожні рядки видалено).
Хоча після 8 років користування Законом про прибуток нам і на думку не спадає, що відображене у декларації є прибутком (в економічному значенні цього слова), проте витрати ми включили до звіту, і наш прибуток зменшився (у цьому випадку ми знаємо точно — на 375 грн = 1500 х 25%). Тобто виходить, що отриманий аванс вплинув на прибуток у бухгалтерському обліку (щоправда, лише на чверть суми — це якраз і має бути сума відстроченого податкового активу), а такого бути не повинно. Це вплинуло і на суму нерозподіленого прибутку, відображеного у балансі.
Звіт із застосуванням П(С)БО 17
Сума поточного податку на прибуток за Декларацією відображається за кредитом 6411. Ми знаємо, що сума податку, обчисленого з отриманого авансу, становить 375 грн (1500 х 25%). У періоді погашення зобов’язання його сума збільшить обліковий прибуток, а оподатковуваний уже не зачепить, виникає тимчасова різниця, що віднімається, а отже, відстрочений податковий актив (Д-т 17). Більше жодних відмінностей не було, вся інша сума була витратами з податку на прибуток (ніби податком з бухгалтерського прибутку). Її ми відносимо у дебет рахунка 981.
Д-т 17 375
К-т 641 975
Д-т 981 600
Сума поточного податку (розрахованого за Декларацією) буде більшою, ніж сума витрат з податку на прибуток, визначених за обліковим прибутком на суму податку, обчисленого зі суми отриманого авансу (передоплати), який до облікового прибутку буде віднесений у періоді виконання зобов’язання. Оформимо операцію нарахування витрат з податку на прибуток та списання їх на фінансовий результат (мал. 3).
Тепер сформуємо баланс і звіт про фінансові результати у разі застосування П(С)БО 17. Зверніть увагу: у звіті про фінансові результати відразу змінилася сума чистого прибутку.
Розглянемо ситуацію, коли у нас взагалі не було незавершеної операції (тобто ми не отримали авансу). Прибуток за декларацією (3900 - 1500) х 25% = 600 грн становив би податок на прибуток. Прибуток за декларацією збігався б із бухгалтерським, і, відповідно, всі поточні зобов’язання становили б у такому випадку витрати з податку на прибуток. Чистий прибуток якраз і становив би ті самі 500 грн, що і при застосуванні
П(С)БО 17. Тобто, застосовуючи П(С)БО 17, позбуваємося впливу податкових правил (у цьому випадку «першої події») на обліковий прибуток.
Якщо зіставити обидва варіанти звітів, видно, що, не застосувавши П(С)БО 17, ми додали до витрат випадкову суму. У загальному випадку додадуться доходи майбутніх періодів, витрати з нарахування різних резервів — з боку зобов’язань, а з боку активів — дебіторська заборгованість за відвантажені товари, витрати майбутніх періодів, внесуть свій внесок основні засоби. Не забезпечивши тут принципу відповідності, ми, таким чином, внесли постійну випадкову помилку. Цінність таких звітів (а це підсумок системної роботи, що прикро) для аналізу та прогнозування не надто велика.
Отже, П(С)БО 17 треба застосовувати. Інакше тій звітності, яку ми отримаємо, — місце в архіві статистики. Більше вона ніде не придасться. Інша річ, чому дозволили «навіть на самому верху» багатьом («маленьким») не застосовувати П(С)БО 17. А ми, зі свого боку, і погодилися — метод узяли, завдання «забезпечити принцип відповідності» зрозуміли. Однак мета — зробити звітність зрозумілою для зовнішніх інвесторів, дати змогу прогнозувати витрати — наразі далека.
Загальна теорія
Безумовно, на практиці ми не будемо визначати різницю між податковим та фінансовим прибутком за кожною операцією. Мало того, що таких різниць дуже багато, — нині застосовується інша схема.
Відмінності між податковим та обліковим (бухгалтерським) прибутком зумовлені різними правилами відображення (визнання) доходів та витрат у податковому і бухгалтерському обліку. У цьому український «двоподієвий» облік особливо досяг успіху. Податкове зобов’язання (за декларацією) ми нараховуємо за кредитом рахунка 6411 і не сумніваємося, що ця сума абсолютно відрізняється від податку з «бухгалтерського» прибутку, який назвемо «витратами з податку на прибуток» і відображаємо за дебетом рахунка 981.
Як для всіх інших витрат ми повинні дотримати принцип відповідності у часі доходів і витрат. Дебет у нас не дорівнює кредиту. Для балансування використовуємо спеціальні рахунки 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов’язання», на яких і відображаємо різниці і де вони є до пори до часу (реалізації активів, погашення зобов’язань, що спричинили їх).
Різниці розрізняються постійні — суми, що формують тільки податковий або тільки бухгалтерський прибуток, які не зникнуть ніколи. І тимчасові (temporary difference) — різниці між податковою базою активу або зобов’язання і його балансовою вартістю.
Своєю чергою, тимчасові різниці поділяються на різниці у часі (визнання) (timing difference) — різниці між бухгалтерським та податковим прибутком, які виникають в одному періоді і реалізовуються (відновлюються в одному або кількох наступних періодах). Такі різниці анулюються. І деякі інші нечисленні тимчасові різниці, які не анулюються. Це різниці від перерахунку за історичним курсом немонетарних активів і зобов’язань, різниці, що виникають, якщо балансова вартість активу або зобов’язання після первинного відображення не збігається з їх податковою базою.
Постійні різниці в обліку відстрочених активів та зобов’язань не беруть участі. Якщо ці різниці призводять до того, що бухгалтерський прибуток менший від податкового, він включається до витрат, якщо призводить до того, що бухгалтерський прибуток більший від податкового (бухгалтерські доходи більші), вони не враховуються, оскільки податковий прибуток виявиться меншим, ніж міг би бути. У формуванні відстрочених податків беруть участь тільки тимчасові різниці.
Є кілька методів визначення тимчасових різниць та відстрочених податків. Нині у МСБО 12 (і в П(С)БО 17, який є похідним) закладено метод зобов’язань за балансом, коротка характеристика його наведена у таблиці.
Припустімо, що Декларація складена, податкове зобов’язання визначено. Будемо визначати відстрочені податкові активи та зобов’язання за трьома великими групами, що виникають від активів, від зобов’язань та від основних засобів, для яких побудовано досить складний облік у конфігурації.
Метод зобов’язань за балансом
Основа
Тимчасові — різниці між податковою базою активу або зобов’язання і його балансовою вартістю.
Суть
Визначення тимчасових різниць множенням різниць між податковою та обліковою базою оцінки статей активу/зобов’язання на передбачувану ставку податку на прибуток.
Формула
Витрати з податку на прибуток = поточне податкове зобов’язання +/- відстрочений податок
Ставка
Перспективна — передбачувана ставка податку на прибуток у момент погашення зобов’язання (активу).
Дії
1. Визначення поточного зобов’язання з податку на прибуток (за Декларацією). 2. Розрахунок відкладеного податку (відстрочених податкових активів або зобов’язань. 3. Визначення витрат з податку на прибуток.
Завжди оплата у строк з конфігурацією «ФОРТ:ЄДИНИЙ ПОДАТОК» Вікно у світ «1С» Незважаючи на те, що платники єдиного податку застосовують спрощену систему обліку, є певні особливості ведення обліку, оподаткування та звітності. Впоратися з ними допоможе конфігурація «ФОРТ:ЄДИНИЙ ПОДАТОК», призначена для обліку бухгалтерських і...
Автоматично з "Дт-Кт" № 39 (29.9.2008) :: Вікно у світ «1С» Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Автоматично з "Дт-Кт"") за 3-й квартал 2008-го року...
