Податок з доходів фізичних осіб, встановлений Законом про ПДФО1, — один із трьох «великих» податків нашої системи оподаткування. Ми нагадаємо вам лише істотні моменти, які важливо не випустити з уваги, у тому числі й використовуючи конфігурацію для автоматизації розрахунку цього податку.
Закон про ПДФО дав своє визначення поняттю зарплати, що використовується для обчислення ПДФО, яке дещо відрізняється від поняття зарплати для обчислення соціально-пенсійних внесків. Внаслідок чого визначати базу для внесків та ПДФО треба окремо. Саме це й передбачено у конфігурації. Щоб визначити базу для обчислення ПДФО, слід знати склад виплат, що належать до зарплати, і виплат, які у світлі Закону про ПДФО є додатковим благом. Отже, можна виокремити три моменти.
1. Доходи працівників у вигляді заробітної плати
Важливо правильно визначити склад виплат, що входять до зарплати, з огляду на ПДФО, адже тільки до цих виплат застосовується податкова соціальна пільга (пп. 6.5.1 Закону про ПДФО) з урахуванням граничного розміру доходу, отриманого у вигляді зарплати. При визначенні об’єкта оподаткування від нарахованої суми зарплати віднімають утримання до Пенсійного та соціального фондів (п. 3.5 Закону про ПДФО).
Визначення зарплати наведено у п. 1.1 Закону про ПДФО, який під цим терміном розуміє також інші заохочувальні та компенсаційні виплати у зв’язку з відносинами трудового найму. Нечіткість формулювання призводить до необхідності роз’яснень ДПАУ. Їх досить багато. З основного роз’яснення2 випливає, що головне — зв’язок з відносинами трудового найму, а для визначення структури виплат можна скористатися Інструкцією №53. При цьому зарплатою вважаються виплати, що обкладаються ПДФО, які згадуються у п. 1, 2 і 3, незалежно від того, чи входять вони до ФОП (п. 3 Інструкції №5 містить перелік виплат, що якраз не входять до ФОП), тобто практично все, що працедавець може виплатити працівникам. Це, вочевидь, мало сенс, адже розширення списку того, що входить до зарплати, зменшує кількість тих, хто має право на податкову соціальну пільгу (далі — ПСП). Оскільки роз’яснення періодично з’являються, стежте за тим, як різні виплати визначено у вашій конфігурації, і за потреби вносіть поправки.
2. Доходи фізичних осіб, відмінні від зарплати
ПДФО з виплат, що вважаються додатковими благами, обчислюється інакше, ніж із зарплати. Такі виплати входять до оподатковуваного доходу, але не враховуються при визначенні межі для застосування ПСП. До них не застосовується пільга, і такі доходи не зменшуються на суми внесків до Пенсійного та інших фондів (навіть якщо вони підлягають обкладенню такими внесками).
При розширенні списку виплат, що входять до зарплати, виникає запитання, що вважати додатковим благом, отриманим від працедавця. Саме визначення у п. 1.1 свідчить, що це «кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги…, що виплачуються… працедавцем…, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами».
Список таких виплат перераховано у пп. 4.2.9 Закону про ПДФО. В основному він стосується безоплатно наданого працівникам житла, харчування, проїзду, спецодягу тощо і є вичерпним, що й підтвердила ДПАУ своїми листами.
Ще у листах прямо сказано, що зарплатою є лікарняні, регресні виплати, суми страхових внесків за договорами добровільного страхування, вартість путівок (крім профспілкових), нецільова доброчинна допомога, відмінна від тієї, яка відповідає умовам пп. 9.7.3 (тобто не обкладається ПДФО — у рамках, обмежених порогом ПСП, нині це 680 грн на рік особам, які мають право на ПСП). Є різні думки фахівців, особливо з приводу путівок за рахунок підприємства: все-таки частину можна оформити як додаткове благо (що деколи вигідніше працівникові). У конфігурації ви можете самі вирішити для себе це питання, кодуючи виплату різним чином (про це нижче).
Зверніть увагу ось на що. Значна частина таких благ надається у формі, відмінній від грошової (путівки, плата за навчання не за профілем діяльності, спецодяг тощо). Тут ПДФО обчислюється з урахуванням вимог п. 3.4 Закону про ПДФО, причому спочатку визначається звичайна ціна, потім вона збільшується на суму ПДВ (якщо особа, яка здійснює нарахування, є його платником) і акцизного збору (якщо товар підакцизний). Результат множиться на «натуральний» коефіцієнт К = 1,1494 (100 : (100 — ставка ПДФО). База для визначення соціальних внесків при натуральних виплатах також розраховується із застосуванням коефіцієнта 1,1494.
Будьте уважні під час оформлення таких виплат у конфігурації — тут, наприклад, доведеться ручним документом сторнувати сам дохід (на «зайві» 0,1494).
3. Виплати доходу контрагентам — фізичним особам
На практиці трапляються виплати за цивільно-правовими договорами фізособам — не СПД. Найчастіше це договори підряду (32 і 1(2)% внесків до Пенсійного фонду і ПДФО —13% без урахування внесків та ПСП); оренди (пенсійного і соцстрахівських внесків немає: це не роботи і не послуги, ПДФО — 13% без застосування ПСП), передачі авторських прав (винятковий — 32 і 1 (2)% — пенсійний і 13% ПДФО без урахування внесків і застосування ПСП; ліцензійний авторський договір обкладається тільки ПДФО без застосування ПСП). Такі виплати, виходячи з документів конфігурації, оформляються аналогічно до виплат працівникам (відповідно кодуються: для 1ДФ — авторські — «02», оренда — «07» тощо). ПДФО з виплат фізособам-СПД у джерела виплат не утримується. Такі виплати оформляються окремими документами конфігурації (розглянуто нижче).
Розглянемо, як усі ці моменти відображено у програмі.
Класифікація доходів
Отримувані працівником виплати поділяються на структурні компоненти. Рекомендовано проводити такий поділ відповідно до Інструкції №5. У конфігурації кожен із цих компонентів наведено окремим видом розрахунку. Повний список таких виплат міститься у плані видів розрахунку «Начисления организаций» (підменю Зарплата). Як із ним працювати, як вносити нові виплати, ми розглядали в «Автоматично» (№21 від 22.05.2006 р.). Приклад такого виду розрахунку (оплата 5-ти днів лікарняних за рахунок працедавця) подано на мал. 1 (меню Операции — План видов расчета — Основные начисления организаций).
Для заповнення форми №1ДФ відповідно до Порядку №4514 кожному виду розрахунку присвоюється код доходу. Кожному виду розрахунку на закладці Является базой для расчета вказується, чи є він базою для розрахунку ПДФО й окремо для решти утримань. Це дозволяє мати різні бази для розрахунку ПДФО та соціально-пенсійних утримань.
Кодифікування доходів
Відповідно до вимог Порядку №451, у формі №1ДФ подаються всі доходи, які кодуються з 01 до 57 (частина з них не обкладається ПДФО, обкладається за пільговими ставками і не всі вони трапляються серед виплат працівникам). У конфігурації для цього є довідник «Виды доходов НДФЛ» (меню Операции — Справочник, мал. 2). Від самого початку до нього внесено кілька записів, необхідних для передбачених видів розрахунку, але їх легко доповнити. Якщо дохід може бути представлений як зарплата або як додаткове благо (виплати «подвійного» характеру трапляються серед соціальних виплат, перерахованих у пп. 2.3.4 Інструкції №5, як, наприклад, путівки, куплені за рахунок підприємства та надані працівникам), рекомендуємо внести два види розрахунку, наприклад Путевка (зарплата) і Путевка (доп. благо). Потім поставити їм у відповідність різні коди (у цьому разі 01 і 09). Зверніть увагу, що податкова соціальна пільга застосовується тільки до виплат з кодуванням 01, тобто до тих, які вважаються зарплатою.
Пільги, ставки податків, мінімуми
Наведені вище дані використовуються для визначення бази оподаткування. Крім бази для розрахунку ПДФО, необхідна інформація про ставки податку, що зберігається у регістрі відомостей «Ставки НДФЛ» (меню Операции — Регистр сведений, мал. 3а). На мал. 3б, 3в, 3г подано відповідно регістри відомостей «Прожиточные минимумы», «Размеры льгот НДФЛ», «Минимальная оплата труда». Пільги, що надаються працівникам, зберігаються у довіднику «льгот работников организации» (меню Операции — Справочник, мал. 4). Довідник містить повний перелік пільг, що застосовуються відповідно до пп. 6.1.1 Закону про ПДФО, з кодами для заповнення форми №1ДФ.
Крім розміру пільг (у вигляді коефіцієнта, на який множиться базова пільга), він містить спосіб її застосування (основний чи такий, що враховує підвищений розмір та межу з урахуванням дітей). Пільга встановлюється працівникам документом «Заявление на применение льготы» (або з форми довідника «Физические лица», де є спеціальна кнопка НДФЛ (у довіднику зберігаються відомості про дітей), або введенням на підставі документа «Прием на работу в организацию».
Межа і розмір пільги залежать від мінімумів, що встановлюються на 1 січня кожного року і зберігаються у конфігурації. Ці величини розраховуються. Межа пільги, що діє на 2006 рік (680 грн, мал. 3б,3в), визначається за формулою: ОкруглитьДо10 (483 х 1,4), НСЛ = 175 (0,5 х 350, мал. 3в, 3г).
Відповідно, на 2007 рік використовуються дані на 01.01.2007 р. (реальні цифри можна буде визначити після прийняття закону про бюджет на наступний рік).
Розрахунок ПДФО
Розрахунок ПДФО, як і інших утримань для працівників підприємства, проводиться документом «Начисление зарплаты работникам организации» (докладно ми спинялися на ньому під час розгляду оформлення внесків до фондів («Автоматично» №23 від 05.06.2006 р.). Приклад такого документа (фрагменти табличних частин закладок нарахування і ПДФО) наведено на мал. 5. Путівка у цьому випадку оформлена як додаткове благо, щоб показати, як застосовується ПСП (хоча щоб уникати проблем, краще подати її як зарплату). Індексується дохід автоматично. Тут індексація забрана навмисне. Соціальні внески становлять загалом 65,78 грн (3,5%) — вони є на закладці Взносы. Важливо, що суми нарахувань, відкориговані вручну у графі Результат (мал. 5), при автоматичному розрахунку перераховуються, тому всі нарахування вносяться до графи Размер.
Окремо спинимося на виплатах за невідпрацьований час (відпускні, лікарняні). Для перехідних частин таких виплат (відпустка, оплата лікарняного за кілька місяців) вказується інший місяць нарахування (таким чином, як вимагає Закон про ПДФО, розподіляючи дохід за періодами). Проте їх пропонується розрахувати вручну. Оскільки у нас кілька понять «середнього заробітку», при розрахунку яких враховуються різні виплати (для відпустки, для лікарняних), розрахувати їх вручну дуже трудомістко. Не зовсім зрозуміло, чому автори обійшли увагою розрахунок середніх — може, до цього дійдуть руки, але, напевно, до наступного сезону відпусток. Неправильно розрахувати відпускні, лікарняні і відповідно податки і внески з них для підприємства небезпечніше, ніж неправильно скласти статистичний звіт.
Виплати СПД
Доходи, що виплачуються фізичним особам — СПД, вказуються з ознакою доходу «42» «Дохід, виплачений самозайнятій особі» (з 2005 р., після набрання чинності Порядком №451). Це стосується тільки доходів, що виплачуються у межах їх підприємницької діяльності, які згідно з пп. 9.12.1 Закону про ПДФО підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством, тобто у джерела виплати податок не утримується. Якщо ж податковий агент виплачує дохід, не пов’язаний безпосередньо з підприємницькою діяльністю фізособи-контрагента, він зобов’язаний утримати податок при виплаті. Такі суми відображають у формі з відповідними кодами (наприклад, «01» — зарплата, «08» — оренда, «07» — доходи від продажу рухомого майна, «14» — інші оподатковувані доходи).
Розрахунок ПДФО для контрагентів-СПД проводить окремий документ конфігурації «Отражение взаиморасчетов с контрагентами в 1ДФ» (меню Зарплата — Учет НДФЛ и взносов, мал. 6). Усі нарахування приватним підприємцем автоматично будуть заповнені, якщо натиснути кнопку Заполнить ЧП.
Форма №1ДФ
Інформація про нарахування доходу і ПДФО надходить до регістрів при проведенні документів «Начисление зарплаты сотрудникам организаций» та «Отражение взаиморасчетов с контрагентами в 1ДФ». Дані про виплачені суми надходять при проведенні документа «Подтверждение уплаты налогов с зарплаты» (відповідно, нараховані і сплачені суми у довідці можуть бути різними). Передбачено і спрощений облік для підприємств, що виплачують зарплату «місяць у місяць». У обліковій політиці стосовно персоналу вказується ознака спрощеного обліку ПДФО, тоді документ підтвердження сплати податків не використовується, нарахований ПДФО завжди вважається таким, що дорівнює виплаченому.
За записами у регістрах складається форма №1ДФ, яка може бути заповнена автоматично. Звіт «Форма 1ДФ» викликається з меню Отчеты — Регламентированные отчеты — Отчетность по физлицам. Зверніть увагу, що в ній враховано і виплати контрагентам-СПД.
1 Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».
2 Лист ДПАУ від 15.06.2004 р. №4735/6/17-3116..
3 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2005 р. №5.
4 Порядок заповнення і подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. №451.
Побудова правильного обліку від документообігу Не «1С»-ОМ єдиним Програмних продуктів з автоматизації обліку на підприємстві на ринку України не бракує. Проблема в іншому — як з цього розмаїття вибрати програму, що відповідає специфіці вашої фірми. Чим складніші вимоги до такого продукту, тим досконалішим та...
Автоматично з "Дт-Кт" № 39 (29.9.2008) :: Вікно у світ «1С» Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Автоматично з "Дт-Кт"") за 3-й квартал 2008-го року...
