Розмаїття тари1 потребує особливого підходу до автоматизації її обліку. У новій версії програми «1С:Бухгалтерія 8.0 для України» передбачено схему, що дозволяє врахувати різні облікові особливості тари.
Тара поділяється на разову та багатооборотну. Разова тара за технологічними умовами не може бути використана повторно (PET-пляшка, бляшанка, пакети, індивідуальна картонна упаковка товару). Одноразова тара обліковується аналогічно до матеріалів та комплектуючих. Її вартість відноситься до собівартості продукції на етапі виробництва, і надалі окремо облік такої тари не здійснюється — у складі собівартості вона входить до кінцевої ціни продукції.
Багатооборотна тара
Термін служби
понад 1 рік (ящики, кеги, контейнери, бідони)
менше 1 року (мішки, банки, пляшки)
Бухгалтерський облік
Вартість
більше 1000 грн
менше 1000 грн
ОЗ на рах. 115 «Iнвентарна тара» у складі ОФ
МНМА на рах. 2214
у складі запасів
Запаси на рахунках
204 «Тара і тарні матеріали»
284 «Тара під товарами»
Операція
Відображення в «1С:Бухгалтерії» (документ)
Надходження товару в оборотній поворотній тарі від постачальника
«Поступление товаров и услуг»
Оплата за товар і тару
«Платежное поручение исходящее»
Повернення тари постачальникові
«Возврат товара поставщику»
Повернення постачальником оплати за тару
«Платежное поручение входящее»
Передача товару в оборотній тарі покупцеві
«Реализация товаров и услуг»
Повернення тари від покупця
«Поступление товаров и услуг»
Надходження оплати за товар і тару
«Платежное поручение входящее»
Будь-яка тара, яку технологічно можна використовувати у господарському обігу кілька разів, є багатооборотною. Вона не обов’язково використовується повторно (умовами договору з покупцями затареної продукції може бути передбачене її неповернення). За цією ознакою багатооборотна тара буває поворотною та неповоротною. Залежно від терміну служби і вартості може належати до різних об’єктів обліку.
Для обліку руху поворотної тари істотними є умови договору з покупцем. Договір (крім термінів повернення, зобов’язань із транспортування, штрафних санкцій) визначає, чи переходить право власності на поворотну тару покупцеві, чи вноситься застава для забезпечення її повернення (відповідно у цьому випадку поворотна тара називається заставною або незаставною).
Основні документи, на які спираються підприємства при обліку багатооборотної тари, — це радянських часів Положення №1662, а також правила №153 і 15/1, які дещо застаріли, але застосовуються у частині, що не суперечить чинному законодавству (в основному змінився облік після запровадження П(С)БО і застосування штрафних санкцій). В умовах певної невизначеності з цього питання всі важливі моменти краще зайвий раз передбачити договором між продавцем та покупцем.
І повернення, і неповернення тари спеціально застерігають у договорі (перше — тому що застосування п. 4.6 Закону про ПДВ4 прямо пов’язане із зазначенням про повернення у договорі, а друге — тому що за Правилами №15 вся багатооборотна тара — потенційно поворотна). Така тара буває як віддільна від товару (наприклад пакувальний ящик), так і невіддільна (наприклад пляшка з напоєм).
Віддільну тару (і поворотну, і неповоротну) зазвичай обліковують окремою позицією — так і зазначають у товаросупровідних документах. Невіддільну тару, яку не передбачено повертати, в обліку часто відносять до фактичної собівартості продукції і таким чином включають до відпускної ціни (тобто обліковують, наприклад, напій з пляшкою як єдине ціле).
Проте тара під товаром на шляху до кінцевого споживача проходить через ланцюжок посередників. У міру руху, за умовами договорів між кожним постачальником і покупцем у ланцюжку, одна і та сама тара може бути поворотною і неповоротною. Тоді невіддільну тару (наприклад пляшку) часто обліковують двома позиціями: окремо товар і окремо тару під товаром (за її собівартістю). Основна причина такого ускладнення обліку — особливість обкладення ПДВ операцій з поворотною тарою, зумовлена п. 4.6 Закону про ПДВ:
«Вартість тари, яка відповідно до договору (контракту) визначена як поворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом термінів, встановлених Кабінетом Міністрів України, але у строк не більше 12 календарних місяців з моменту отримання поворотної тари, вона не повертається відправнику, вартість такої поворотної тари включається до бази оподаткування одержувача».
Отже, якщо у договорі постачання застерігається, що тара підлягає поверненню постачальникові, податкові зобов’язання з ПДВ щодо поворотної тари не виникають (тільки щодо проданого у тарі товару). Неповоротна тара є таким самим об’єктом продажу, як і товар. Вартість її включається до об’єкта обкладення податком на прибуток і ПДВ, а покупець має право на включення її вартості до валових витрат і податкового кредиту.
Тара багатооборотна поворотна, з переходом і без переходу права власності до покупця, заставна і незаставна
Поворотна тара може передаватися покупцеві як із переходом, так і без переходу права власності на неї, що також зазначається у договорі.
Якщо право власності на тару не переходить, покупець повертає продавцеві ту саму тару, яка надійшла. У бухгалтерському обліку покупця така тара обліковується за балансом (на рахунку 026 «Тара на відповідальному зберіганні»). Так роблять із тарою з індивідуальними ознаками — номерними кегами, контейнерами тощо. Зазвичай за неї вносять грошову заставу, яка обліковується у балансі як заборгованість перед покупцем і (до повернення тари) на рахунку 06 «Гарантії і забезпечення надані» за балансом. Штрафні санкції, витрати з повернення тари зазначаються у договорі.
Якщо тара індивідуальних ознак не має, наприклад аналогічна за якістю скляна пляшка 0,5 л, використовується схема з переходом права власності. Така тара підлягає оплаті покупцем (по суті — різновид застави), який у встановлені терміни зобов’язаний повернути її у встановленій кількості й асортименті. Постачальник зобов’язаний тару прийняти і повернути покупцеві заставну ціну. Оскільки застава при цьому є обов’язковою, часто на практиці саме така тара називається «поворотною заставною», хоча це не зовсім правильно — заставною може бути будь-яка тара, за яку сплачено заставу.
Бухгалтерський облік операцій з такою тарою (як продавцем, так і покупцем) ведеться на балансових рахунках (204 «Тара і тарні матеріали» і 284 «Тара під товарами») за заставними цінами, які зазвичай самостійно встановлює продавець. Утім, не завжди — місцеві адміністрації мають право регулювати заставні ціни тари, що приймається у населення.
Освіживши у пам’яті термінологію, спробуймо приступити до роботи з конфігурацією. На жаль, автори документації до програми при описі обліку тари з термінами поводяться досить вільно. Так, терміни «власна тара» і «невласна тара» не мають нічого спільного з поняттям власності, а означають відповідно «тара, яку нам повинен повернути покупець» і «тара, яку ми повинні повернути постачальникові». Мимоволі згадується приятель знаменитого Швейка — Марек, який упевнено називає «горіхівкою» пташку, що сидить на горіху, і «горобинівкою» — на горобині. Утім, сама схема у програмі реалізована правильно, а недоліки в документації, сподіваємося, автори у майбутньому виправлять.
Облік тари в «1С:Бухгалтерії 8.0 для України»
У новій версії бухгалтерської програми від «1С» передбачено схему обліку тари, в якій треба виділити кілька істотних моментів. Тара, яку не передбачено повертати, вказується на закладці Товар, поворотна тара — на закладці Тара.
У конфігурації автоматизовано поширену схему руху поворотної тари з переходом права власності до покупця. Коли тара змінює статус (поворотна/неповоротна), слід вводити документ «Изменение налогового назначения запасов» перед оформленням її руху.
Для обліку заборгованостей з поворотної тари, отриманої від постачальників, рекомендується завжди використовувати рахунок 6851. Для обліку тари поворотної, переданої покупцям, використовуємо рахунок 3771.
Вмикаємо (вимикаємо) облік поворотної тари у конфігурації у меню Предприятие — Настройка параметров учета — Аналитический учет МПЗ прапорцем Использовать возвратную тару. Після увімкнення у документах руху товару з’являється закладка Тара, і тепер вони можуть обліковувати рух тари.
Загальна схема руху товару і тари, реалізована у програмі, наведена на малюнку 1. Розглянемо варіант руху тари від її виробника до покупця і зазначимо, які податкові наслідки здійснення таких операцій.
1. Виготовлювач тари нараховує ПДВ на вартість тари і продає виробникові напоїв. При цьому ТМЦ, що купуються для виробництва тари, роботи, послуги з ПДВ виготовлювач має право віднести на податковий кредит. На цьому етапі тара не є поворотною. Якщо виробник продукції сам виготовляє тару (наприклад бляшанку), то він теж має право на податковий кредит щодо куплених для цього матеріалів.
При подальшому відпуску тари як поворотної виникає запитання, чи треба коригувати податкові зобов’язання? Треба, якщо товар надалі використовується в операціях, звільнених від ПДВ або пільгованих згідно з п. 3 і п. 5 Закону про ПДВ. А вартість тари не включається до податкових зобов’язань згідно з п. 4.6, тож коригувати не треба. Ось якщо повернення тари прострочене щодо вимоги п. 4.6 Закону про ПДВ (більше року, окремий термін Кабміном не встановлено), тоді на вартість тари податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються.
2а. Виробник напоїв, купивши тару, реалізує продавцеві продукцію у неповоротній тарі (напій у пляшках), а пакувальні ящики покупець за договором зобов’язується повернути. При цьому вся вартість товару в неповоротній тарі (і напою, і пляшок) обкладається ПДВ і включається до валового доходу, а для поворотної (ящиків) діє пункт 4.6 Закону про ПДВ і до податкових зобов’язань вартість тари не включається.
2б. Продавець приймає поворотну тару, при цьому він не включає її до податкового кредиту згідно з п. 4.6 (при подальшій її передачі як поворотної немає і податкових зобов’язань). Оскільки згідно з п. 1.31 Закону про прибуток5 перехід права власності на тару потрапляє під визначення продажу, тара бере участь у формуванні у продавця ВВ і розрахунку приросту/убутку товарних запасів.
3. Продавець повертає виробникові поворотну тару. При поверненні тари валові витрати у продавця сторнуються.
4. Продавець реалізує товар у пляшках вроздріб (договору про повернення тари з населенням немає). Також можливі і наднормативні втрати товару. Причому під час реалізації товару в пляшках вартість пляшки включається магазином до ціни продажу і ПДВ нараховується на всю ціну (у т. ч. на пляшку).
Продовження теми читайте у наступному випуску «Автоматично».
1 Про особливості тари та її обліку див. статтю «Облік тари на підприємствах торгівлі» у «ДК» №15/2006
2 Основні положення щодо обліку тари на підприємствах, у виробничих об’єднаннях та організаціях, затверджені Міністерством фінансів СРСР від 30.09.85 р. №166.
3 Правила застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні, затверджені наказом Міністерства держресурсів України від 16.06.92 р. №15.
4 Закон України від 03.04.97 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
5 Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств.
Усе під контролем за допомогою «ІНТАЛЕВ: Документообіг 2005» Вікно у світ «1С» Відома свого часу парадигма «Що робити? і «Хто винен?» тепер не така актуальна. Нині важливіше вирішити проблему «Як встигнути все зробити?». Сучасний бізнес не залишає багато часу на роздуми, а право на помилку зведено до мінімуму. Тільки автоматизація.....
Автоматично з "Дт-Кт" № 39 (29.9.2008) :: Вікно у світ «1С» Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Автоматично з "Дт-Кт"") за 3-й квартал 2008-го року...
