Особливості виконання вимог стандарту п(с)бО 17 у конфігурації «1С:Бухгалтерія 8.0 для України». Частина 2
Обов’язкове виконання П(С)БО 17 «Податки на прибуток» стосується всіх, крім бюджетних організацій, підприємств-«спрощенців» та малих підприємств (у т. ч. платників податку на прибуток), які користуються П(С)БО 25 при складанні річної фінансової звітності. Уся інша бухгалтерська громадськість, навіть будучи теоретично прихильниками розподілу податку за періодами, знає, скільки праці коштує виконання вимог стандарту, і на практиці в основному не виявляє до нього належної пошани. Конфігурація «1С:Бухгалтерія 8.0 для України» має підсистему, завдання якої — автоматизувати розрахунок витрат з податку. Але навіть при цьому бухгалтерам слід уважно підійти до цієї теми, щоб повністю, а не фрагментарно виконати вимоги стандарту.
Нагадаємо, що відповідно до П(С)БО 17 у фінансовій звітності ми повинні відобразити не поточний, сплачений за податковим законодавством податок на прибуток, а той, який відповідає прибутку, розрахованому за бухгалтерськими правилами. Для цього податок розподіляється між звітними періодами. Найбільш трудомістка частина — визначення відстрочених податків на прибуток.
Національний стандарт П(С)БО 17 і для визначення відстрочених податків на прибуток використовує метод зобов’язань з балансу (як і реформований у 1998 р. МСБО 12, на якому наш стандарт грунтується). Для витрат з податку треба виявити тимчасові різниці, які визначаються як різниці між оцінкою активу (або зобов’язання) за даними балансу та його податковою базою.
Ми продовжуємо визначати тимчасові різниці, що виникають в обліку активів.
Сьогодні розглядаємо визначення різниць за активами, що підлягають амортизації (основні засоби і нематеріальні активи, тобто клас 1 рахунків бухгалтерського обліку). Формула для визначення тимчасових різниць для будь-яких інших активів подана у таблиці.
Необоротні активи
Розбіжність сум нарахованої амортизації у податковому і бухгалтерському обліку та різні правила відображення доходів від продажу і дооцінок спричинюють появу тимчасових різниць і відстроченого податку на прибуток. При використанні методу зобов’язань з балансу порівнюється залишкова вартість основних засобів у податковому та бухгалтерському обліку.
У термінах наведеної формули як бухгалтерська оцінка (БВ) приймається залишкова вартість основних засобів на кінець періоду1, за який розраховуються відстрочені податки (вона наводиться у балансі у рядку 030, графа 4). Як податкова база (ПБ) використовується балансова вартість груп основних засобів на початок періоду, наступного за тим, що розглядається. Приклад відображення у бухгалтерському обліку тимчасових різниць за основними засобами наведено у п. 5 додатка до П(С)БО 17.
У програмі витрати з податку на прибуток визначаються таким чином. Перелік тимчасових різниць різних типів у «1С:Бухгалтерії 8.0» зберігається у довіднику «Статьи отсроченных налоговых активов и обязательств» (мал. 1). У ньому передустановлено рядки Основные средства і Нематериальные активы. Для цих статей не встановлюються рахунки, залишки яких будуть податковою і бухгалтерською оцінкою.
Для визначення витрат з податку на прибуток, розрахунку тимчасових різниць за їхніми типами і відображення у бухгалтерському обліку призначено документ «Расчеты по налогу на прибыль» (меню Основная деятельность — Налоговый учет). Документ автоматично розраховує бухгалтерську і податкову оцінку за вказаними вище статтями за спеціальним алгоритмом. Хоча оцінки можна вказати і уручну, рекомендується робити це за допомогою кнопки Заполнить (мал. 2).
Бухгалтерська оцінка на кінець періоду визначається за формулою.
Бухгалтерська оцінка на кінець періоду Д-т 10 + Д-т 11 - К-т 131 - К-т 132 щодо ОЗ, які амортизуються у бухгалтерському та податковому обліку (у програмі для таких ОЗ вид податкової діяльності — Хозяйственная (облагаемая).
Податкова оцінка теж визначається за формулою (залишки за рахунками податкового обліку).
Податкова оцінка залишки за рахунками податкового обліку ОСГ + ОСО
Документ вводиться після формування декларації з податку на прибуток (поточний податок на прибуток заповнюється вручну). Всі попередні процедури з нарахування амортизації у податковому і бухгалтерському обліку, розподілу витрат на ремонт (а якщо розглядати документ не фрагментарно, то й усі інші різниці — резерви, витрати майбутніх періодів тощо) здійснюються до формування декларації.
Відстрочені податкові активи і зобов’язання (ВПА і ВПЗ) треба розраховувати раз на рік (після змін у П(С)БО 17 в інші три квартали наводиться сума на початок року).
Розрахунком і видимістю табличної частини управляє прапорець Рассчитывать отсроченные налоговые активы и обязательства.
Знак отриманої тимчасової різниці показує, яка різниця при цьому формується: така, що оподатковується, чи така, що віднімається. Додатна різниця означає актив (ВПА), від’ємна — зобов’язання (ВПЗ).
Синтетичні й аналітичні рахунки з податку на прибуток зазначаються у документі на закладці Дополнительно. Проведення документа зображено на мал. 3. Сума поточного податку на прибуток коригується на величину ВПА (ВПЗ).
Усе сказане справедливе і для нематеріальних активів, при цьому використовуються інші рахунки (12, 13.3, а в податковому обліку — НАП, НАА).
Витрати (дохід) з податку на прибуток = Поточний податок на прибуток ± ВПЗ/ВПА
Поточний податок на прибуток розглядається як зобов’язання до сплати (у балансі відображається у рядку 550 «Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом») або відшкодування (рядок 170 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом»). Відстрочені податки мають інформаційний характер.
Контроль
Таким чином, документ без нашого втручання автоматично розраховує тимчасові різниці за необоротними активами. Проте щоразу, коли якась нова програма «дістає» необхідні дані, як мовиться, на «раз-два», — бухгалтер повинен провести внутрішній контроль для впевненості у правильності розрахунку.
Нам потрібна процедура контролю, що дозволяє перевірити наявність активів, які зумовлюють тимчасові різниці, а також правильність класифікації активів за ознакою податкової діяльності.
З перевіркою оцінки за податковим обліком проблем не виникає. Це сума залишків за рахунком ОСО, на якому обліковуються за об’єктами основні фонди 1-ї групи, і ОСГ, де міститься вартість решти груп. Фрагмент оборотно-сальдової відомості за податковим обліком наведено на малюнку 4.
З оцінкою за бухгалтерським обліком складніше. Треба розподілити основні засоби за видом податкової діяльності. У стовпчику 2 «Вид налоговой деятельности» у табличній частині документа вибирається вид Хозяйственная (облагаемая) (мал. 2).
Пригадаймо, що у конфігурації «1С:Бухгалтерія 7.7 для України» довідник «Основные средства» був дворівневий. На верхньому рівні виділялися групи Производственные та Непроизводственные, і бухгалтерські підсумки за цими групами давали потрібні дані. Звичайно, так можна було б зробити і тут, але навряд чи такий підхід правильний: адже завжди є ризик помилитися при віднесенні ОЗ до конкретної групи. У конфігурації «1С:Бухгалтерія 8.0 для України» вид податкової діяльності зберігається у регістрі відомостей «Налоговые назначения ОС». Перелік ОЗ і види діяльності, до яких вони відносяться, можна отримати за допомогою звіту «Сведения об ОС» (меню ОС и НМА — Отчеты по ОС).
Звичайно, ми не закликаємо вибирати потрібні залишки за оборотно-сальдовою відомістю вручну. Оскільки в оборотно-сальдовій відомості безпосередньо не передбачено такого розподілу, створимо запит до бухгалтерських підсумків з урахуванням даних регістра відомостей Налоговые Назначения ОС.
Для виконання запиту кожен може скористатися універсальною обробкою «Консоль отчетов» (про це ми писали у статті «Ідеальний доступ до інформації», «Автоматично» №3/2004), яка є на диску ІТС.
За основу запиту, зображеного на малюнку 5, було взято текст програми у документі, що перевіряється, — «Расчеты по налогу на прибыль» з деякими виправленнями (див. текст запиту в конфігурації за допомогою запуску «1С:Підприємства 8.0» у режимі «Конфигуратор»). Параметри запиту, що задаються, (мал. 6) вказують дату, організацію, бухгалтерський рахунок, за яким вибираються дані і необхідні субконто.
На малюнку 7 наведено результат запиту за рахунком 10. На відміну від запиту в документі, якому як параметри задаються відразу кілька рахунків, у консолі звітів треба зазначати рахунок у явному вигляді. Тому для вибірки даних за чотирма рахунками автору довелося виконати звіт чотири рази. Зведений результат перевірки зображено на малюнку 8.
У конфігурації передбачено окреме визначення різниці від нематеріальних активів. Практичного сенсу, проте, це не має, бо найпоширеніші в обліку підприємств нематеріальні активи — програмне забезпечення — враховуються у складі основних засобів у податковому обліку. У цьому випадку виходить, що бухгалтерську оцінку нематеріальні активи мають, а податкову — ні. Насправді це не зовсім так: податкова оцінка включена до суми основних засобів — така особливість законодавства.
Дооцінки
На податкову базу і балансову вартість активу, крім надходження, вибуття й амортизації, впливають ще й дооцінки. У розрахунках відстрочених податків у складі балансової вартості бере участь сума переоціненої вартості активу, що впливає на розраховану суму відстроченого податку.
Згідно з п. 19 П(С)БО 7 «Основні засоби», сума дооцінки залишкової вартості включається до складу додаткового капіталу, а за п. 4 П(С)БО 17 і поточний податок, і відстрочений визнаються зміною власного капіталу, якщо це спричинили операції, відображені на рахунках власного капіталу.
Треба сказати, що п. 20 МСБО 12 прямо визнає тимчасову різницю між балансовою вартістю активу до і після переоцінки. Така різниця спричинює виникнення відстрочених податкових зобов’язань (ВПЗ) або відстрочених податкових активів (ВПА).
Сьогодні така ситуація трапляється часто. Наприклад, підприємству дістався від минулих часів пункт приймання склотари у жахливому стані, проте він розташований біля метро у великому місті і район прилягає до центру. Хоча ніхто його не ремонтує, не поліпшує, — вартість зростає не щоднини, а щогодини, зростає і наш капітал (чистий випадок дооцінки). Ми переоцінили будівлю (скромно, враховуючи принцип обачності) на 150 тис. грн (враховуючи коефіцієнт переоцінки, що дорівнює відношенню нової вартості до первісної вартості, і знос).
Д-т 10 — К-т 423 220000
Д-т 423 — К-т 13.1 70000
Д-т 423 — К-т 54 37500
У цьому випадку (і завжди при дооцінці) виникає ВПЗ (балансова вартість стала більшою, податкова база не змінилася), яке відображається прямою кореспонденцією рахунка відстрочених податків і додаткового капіталу, і при цьому не беруть участі витрати з податку на прибуток. Після цього переоцінена вартість у складі сальдо за рахунками далі бере участь у розрахунках. До речі, навіть якщо ми не збираємося продавати будівлю, виникнення різниць трактується так, що за час експлуатації актив принесе більший дохід, ніж передбачено первісною амортизацією.
1 Маються на увазі ті основні засоби, які підлягають амортизації і в бухгалтерському, і в податковому обліку, адже бухгалтерська амортизація всіх інших зумовлює постійну різницю.
Визначення тимчасових різниць для активів
ТР = БВ - ПБ, де:
ТР — тимчасова різниця;
БВ — балансова вартість — оцінка активу за даними балансу;
ПБ — податкова база.
Добуток ТР, що підлягає оподаткуванню/відніманню, та перспективної ставки податку на прибуток визнається відстроченим податковим зобов’язанням (ВПЗ)/відстроченим податковим активом (ВПА).
Якщо БВ > ПБ, тимчасова різниця підлягає оподаткуванню (з’являється ВПЗ).
Якщо БВ < ПБ, виникає тимчасова різниця, що віднімається (з’являється ВПА).
Якщо ПБ = 0, вся сума відшкодування БВ потрапляє під оподаткування.
Відповіді на запитання користувачів Вікно у світ «1С» До редакції від читача надійшло таке запитання: «У конфігурації «1С:Бухгалтерія 7.7» не включається до валових доходів податок на рекламу, а в декларації програма показує у рядку 4.06 витрати. Як правильно відобразити в «1С» валові доходи?» З...
Автоматично з "Дт-Кт" № 39 (29.9.2008) :: Вікно у світ «1С» Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Автоматично з "Дт-Кт"") за 3-й квартал 2008-го року...
