Оптимізація виробництва й управління підприємством за допомогою електронних таблиць EXCEL. Частина 6
У попередніх статтях циклу ми показали, наскільки великий вплив мають витрати на фінансові підсумки підприємства. У цьому аналізі першорядну роль відіграє рівень постійних та змінних витрат. Залежно від того, які витрати домінують в економічному балансі підприємства, визначатиметься не лише його поточна прибутковість, а й перспектива розвитку.
Розглянуті у попередній статті методи визначення собівартості показали ступінь впливу постійних та змінних витрат на розмір прибутку підприємства. Особлива увага була приділена впливу постійних витрат на рівень прибутковості. Попри те, що постійні витрати залишаються незмінними незалежно від зростання чи падіння обсягів реалізації, саме вони істотно впливають на прибутки підприємства при зміні обсягів виробництва або продажів.
Ось простий приклад. Уявіть собі два торговельні підприємства, що реалізовують однакову продукцію. Валові витрати в обох приблизно однакові. Так ось, виявляється, якщо в обох підприємств збільшаться обсяги продажів, то зростання прибутку буде значнішим у того, в якого вища частка постійних витрат. Цей ефект називається леверидж1.
1 Леверидж (англ. leverage — засіб для досягнення мети) — управління витратами з метою збільшення прибутку.
Дію цього ефекту можна порівняти з дією важеля (до речі, слово леверидж має корінь «lever», тобто важіль), на одному плечі якого прикладається сила під назвою «продажі», а на іншому — її врівноважує сила під назвою «прибуток».
Загальновідомо, що основний показник успішної діяльності будь-якого підприємства — це розмір отримуваного прибутку, тобто тієї частини доходів від реалізації, яка залишається після віднімання всіх витрат. Отже, величина цих витрат безпосередньо впливає на розмір прибутку. Але особливо цікавим є те, що динаміка зміни прибутку при зміні обсягів продажу значною мірою залежить саме від співвідношення у загальній масі витрат постійних та змінних витрат (правильніше говорити про умовно-постійні та умовно-змінні витрати, проте для простоти викладу вважатимемо їх «постійними» та «змінними»). Оскільки прийнято вважати, що постійні витрати не змінюються при збільшенні обсягу реалізації (й обсягу виробництва також), то саме їх питома частка у загальній масі всіх витрат може значно впливати на динаміку зміни прибутку.
Якщо проілюструвати наведений вище приклад, то вийде ось така картина. Графік валових витрат підприємства, в якого постійні витрати менші, матиме більший нахил, ніж графік валових витрат підприємства з великими постійними витратами. Це і визначить ступінь зміни прибутку залежно від зростання продажу. Для першого підприємства навіть невелике збільшення обсягу реалізації спричинить значне зростання прибутку. Як бачите, з одного боку, для підприємства це позитивний ефект. Проте з іншого — навіть незначне зменшення продажу може перетворити його діяльність на збиткову. Давайте докладніше проаналізуємо цей ефект.
Швидкий прибуток — благо чи небезпека?
Який підприємець заперечуватиме проти отримання прибутку? А якщо з’являється можливість отримати його швидко, така перспектива видається ще привабливішою. Проте не поспішайте радіти. Може вийти так, що подібна перспектива не завжди буде такою радісною і ви зненацька опинитеся біля розбитого корита.
Є дві фірми, що займаються продажем мобільних телефонів однакової номенклатури та рівня цін. Обсяги їхніх продажів за попередні періоди теж однакові. Керівництво першої прийняло рішення обладнати торговий зал спеціальним оснащенням, що дозволяє покупцям безпосередньо протестувати куповані телефони. У результаті модернізації були значно збільшені постійні витрати (ремонт і обслуговування оснащення, послуги зв’язку, необхідність обліковувати амортизаційні відрахування). Проте це дозволило дещо скоротити змінні витрати за рахунок прийняття на роботу менш кваліфікованих продавців з нижчою зарплатою.
На іншій фірмі було прийнято рішення не вкладати додаткових коштів у високотехнологічне оснащення, а найняти кваліфікованих продавців-консультантів з вищою зарплатою і використовувати методи мерчендайзингу. Таким чином, у цій фірмі пішли шляхом підвищення змінних витрат зі збереженням колишнього рівня постійних витрат.
Результати діяльності фірм показано на графіках. Ми бачимо, що точка беззбитковості першої фірми зсунута вправо у ділянку більшого обсягу продажу. Це означає, що загальні витрати вона буде окупати повільніше, ніж фірма №2. Точки беззбитковості сягне лише за обсягів реалізації у 5 одиниць товару. Таке положення пояснюється високим показником постійних витрат, який і посунув критичну точку вгору. Нижчі, ніж у фірми №2, торгові витрати на одиницю продукції зумовили пологий нахил лінії загальних витрат. Це, своєю чергою, спричинило те, що після досягнення точки беззбитковості зростання прибутку у міру збільшення продажу буде значнішим.
Показники фірми №2 мають іншу динаміку. Через нижчі постійні витрати ця фірма швидше окупить витрати на реалізацію (точка беззбитковості перебуває у зоні менших обсягів продажу — 4 одиниці).
Після проходження точки беззбитковості фірма починає отримувати прибуток. Проте високі торгові (змінні) витрати призводять до того, що збільшення зони прибутку у цієї фірми відбувається повільніше, ніж у фірми №1.
Здавалося б, можна зробити однозначний висновок: підприємство з вищими постійними витратами отримує перевагу — навіть незначне зростання продажу зумовлює значніше збільшення прибутку. Проте ситуація для такого підприємства може стати різко негативною при вимушеному зменшенні обсягів продажу. Навіть невеликого скорочення обсягів реалізації може виявитися достатньо, щоб діяльність стала збитковою.
Інакше ситуація складається для підприємств з низькими постійними витратами. Вони не можуть розраховувати на швидкі прирости прибутку, натомість їм не загрожує різка втрата прибутковості.
Як натиснути важелем на прибуток
На умовних прикладах ви побачили, як діє механізм левериджу — величина постійних витрат визначає динаміку зміни прибутку за різних обсягів продажів. Візуально ефект левериджу був продемонстрований на графіках. Є інший спосіб визначити ступінь впливу постійних витрат на зміну прибутку — визначення коефіцієнта левериджу. Чим більша його абсолютна величина, тим більше змінюється прибуток при зміні обсягу продажу. Коефіцієнт левериджу можна визначити за формулою:
де ПосВ — постійні витрати
Приб — чистий прибуток.
Як користуватися цією формулою?
Припустімо, ваше підприємство щомісяця реалізовує 120 одиниць товару, отримуючи прибуток 5000 грн, при цьому постійні витрати становлять 2400 грн. З’явилася можливість збільшити обсяг продажу на 20%. Яким буде очікуваний прибуток?
Використовуючи цю формулу, обчислимо спочатку коефіцієнт левериджу. Він дорівнюватиме 1,48 [(2400 + 5000) : 5000]. Тепер величину зміни обсягу продажу помножимо на 1,48. При новому обсягу продажу можна чекати збільшення прибутку на 29,6% (20% х 1,48).
Як бачите, за допомогою коефіцієнта левериджу можна аналізувати різні обсяги продажу та планувати прибуток. Для цього треба лише підібрати найоптимальніші співвідношення постійних та змінних витрат у собівартості продукції. Проте це завдання ускладнюється необхідністю одночасно контролювати багато параметрів, коригувати їх, відстежувати динаміку зміни. Щоб отримати оптимальне для вашого підприємства рішення, слід проаналізувати не один економічний сценарій.
За допомогою електронної таблиці можна автоматично задавати потрібні економічні параметри й отримувати результат у зручній для прийняття рішення формі. Для цього найзручніше скористатися спеціальним інструментом — Диспетчером сценаріїв. Задайте набір параметрів для будь-якої кількості варіантів економічної моделі підприємства, а відтак переключайтеся між сценаріями, вибираючи той, що найбільше підходить.
Ось як було використано механізм сценаріїв у розглянутому вище прикладі з двома фірмами. Спочатку будуєте електронну таблицю для першого варіанта. Потім виділяєте графи, які змінюватимуться за умовами прикладу (тобто «Пост. издержки» і «Перем. издержки»). У вікні Диспетчер сценариев (меню Сервис — Сценарии) натисніть кнопку Добавить, дайте ім’я сценарію та введіть значення у змінних комірках. Натисніть ОК. Відтак додайте ще один сценарій, в якому змінні комірки матимуть інше значення (у прикладі постійні витрати збільшилися, а змінні — зменшилися). Значення у решті граф можна задавати формулами, у т. ч. й коефіцієнт левериджу. Тепер при переключанні з одного сценарію на інший в одну і ту саму таблицю можна автоматично виводити різні варіанти для вирішення економічних завдань.
Обійдемося без ризику
Отже, ми встановили, наскільки важливо для підприємства правильно визначити структуру собівартості продукції. Як виявилося, можливість швидко нарощувати прибуток далеко не завжди є благом. Підприємству, яке ще не зайняло на ринку сталої позиції, реалізує один вид продукції і не розраховує на великі обсяги продажу, украй не бажано допускати значних постійних витрат (висока орендна плата, високотехнологічне оснащення, високі зарплати адміністративного апарату тощо). Для нього це ризикований шлях. При зміні кон’юнктури на ринку воно може зазнати значних збитків. Варто продажу знизитися, і ось він — крах.
Якщо ж підприємство може гнучко реагувати на нестабільність попиту (своєчасно диверсифікувати свій збут), швидко змінювати структуру собівартості, знижуючи частку постійних витрат, то можна говорити, що воно швидко вийде із зони підприємницького ризику, в якій навіть незначне зменшення продажу призводить до тяжких фінансових наслідків. Підприємство, що має широкий ринок для збуту своєї продукції, не отримуватиме надприбутків, але натомість його прибуток не дуже залежатиме від коливань попиту. Добре ілюструє це графік коефіцієнта левериджу — чим більше продажу, тим більш пологою є лінія. Підприємницький ризик у цій зоні мінімальний.
Робота з двома примірниками одного документа Корисні поради Коли ви у текстовому редакторі працюєте з кількома документами, буває дуже зручно відкрити їх у вікні MS Word так, щоб усі одночасно було видно на екрані. Для цього у меню Окно виберіть рядок Упорядочить все. У результаті всі відкриті у цей момент...
