Діловий тижневик "КОНТРАКТИ" №48/2008 Гроші:
Причини і наслідки інфляційних процесів в Україні :: Хто ще потрібен і вже не потрібен роботодавцям :: Чому різко дешевшає комерційна нерухомість...
У конфігурації «1С:Бухгалтерія 7.7 для України», частина 2
У попередній статті ми розглянули оформлення операцій отримання кредиту, виділення поточної частини довгострокового боргу, нарахування та виплати відсотків. Продовжимо тему оформлення решти операцій.
У програмі різні операції з обліку кредитів проводяться за допомогою документів, перелік яких подано у таблиці 1. Основна особливість кредитів у валюті — розрахунок курсових різниць (на дату операції і дату балансу) в бухгалтерському обліку та визначення балансової вартості валюти і доходів-витрат від різниць курсів на дату звіту (умовного погашення). Усі документи у конфігурації, що оформляють рух валютних коштів або заборгованостей в іноземній валюті, одночасно проводять перерахунок та реєструють доходи і витрати щодо курсових різниць у бухгалтерському обліку (для кредитів — «Банковская выписка»). Перерахунки на дату звітності у податковому та бухгалтерському обліку оформляють документом «Переоценка валюты».
Переоцінка валюти і заборгованості в інвалюті
Відповідно до вимоги П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», переоцінюються валютні кошти на розрахункових рахунках та у касах підприємства на дату операції і дату балансу. На дату кожної операції валюта оцінюється за поточним курсом НБУ. Для переоцінки валюти на дату балансу використовують спеціальний документ «Переоценка валюты» (Документы — Валютные операции).
При встановленні прапорця цей самий документ проводить перерахунок балансової вартості валюти і заборгованостей у податковому обліку на останній день звітного періоду за офіційним обмінним курсом, що діяв цього дня, за правилами розрахунку балансової вартості згідно з пп. 7.3.3.
Документ вводиться останнім днем звітного (податкового) кварталу після всіх валютних операцій. При заповненні документа слід звернути увагу на вид діяльності для проведень за курсовою різницею. Якщо діяльність різноманітна, то вводимо вид діяльності Общий для курсовых разниц, адже вже структурою плану рахунків передбачено розподіл на операційні та неопераційні курсові різниці. За умовчанням усі різниці вважаються операційними, а в табличній частині явно зазначаються ті об’єкти, різниці за якими є неопераційними (мал. 1). Усі різниці виникають у нашому прикладі як за основною сумою заборгованості, так і за відсотками — неопераційні, вони належать до фінансової діяльності. Коментарі до проведень об’єднано у прикладі нижче.
Наступна за часом операція — погашення частини основної суми боргу. Поточна частина цієї довгострокової заборгованості виділена на рахунок 612.
Погашення частини основної суми боргу
У програмі оформляється документом «Банковская выписка» (Документы — Банк), який формує проведення з погашення заборгованості, за курсовими різницями у бухгалтерському обліку та рухом валюти (з визначенням балансової вартості валюти, що вибуває, за середньозваженим курсом, мал. 2). При оформленні документа звертаємо увагу ось на що: рахунок — той, через який проходить рух коштів (у разі позикового рахунка вибираємо 314), при заповненні табличної частини — основна сума боргу при погашенні не є витратою (як і доходом під час надходження), не доход и не затрата, не є об’єктом обкладення ПДВ; у табличній частині також зазначається вид різниць за операцією — неоперационная.
Переоцінка валюти
Про розрахунок курсових різниць та визначення доходів-витрат при перерахунку балансової вартості валюти у користувачів досить часто виникають запитання.
Використовуючи дані наведеного прикладу, проілюструємо всі проведені розрахунки, що стосуються балансової вартості валюти за всіма операціями у податковому та бухгалтерському обліку. Для контролю у програмі використовуємо стандартний звіт «Анализ счета по датам» (на мал. 3 наведено для рахунків №312 і ВЛ; для переоцінки заборгованостей у бухгалтерському обліку використовуємо аналогічний звіт за рахунками 502, 612).
Приклад переоцінки. Проведемо переоцінку валюти у бухгалтерському та податковому обліку за II кв. (на 30.06.2007 р.). Необхідні для розрахунку курси зазначено у таблиці, кратність курсу 100 відразу врахована при ілюстрації розрахунків, фрагмент з курсами узято зі звіту1 (Отчеты — Курсы валют).
Операції переоцінки (див. мал. 4):
1) зарахування кредиту 12000 EUR 29.01.2007 р. на розрахунковий рахунок підприємства;
2) списання 300 EUR 30.03.2007 р. з розрахункового рахунка;
3) переоцінка заборгованостей у податковому та бухгалтерському обліку I кв. (мал. 1);
4) погашення частини основної суми боргу;
5) переоцінка заборгованостей II кв. (мал. 5).
При отриманні валютного кредиту виникають два об’єкти, за якими розраховують «податкові» курсові різниці:
● балансова вартість валюти;
● балансова вартість самої заборгованості (за основною сумою кредиту).
Для паралельного обліку іноземної валюти, що є на підприємстві, за податковими правилами у програмі відкрито забалансовий рахунок ВЛ, аналітичний облік на якому побудовано так само, як і на балансовому рахунку 312 (за рахунками та касами).
Дані про валютну суму за основною сумою заборгованості за кредитом, яка згідно з пп. 7.3.3 потрапляє під визначення заборгованості у податковому сенсі, отримуємо з відповідних бухгалтерських рахунків (перелік міститься у модулях документів конфігурації). Визначаємо балансову вартість заборгованості у податковому обліку на дату оприбутковування, дату погашення й останній день звітного періоду (умовне погашення) для розрахунку податкових різниць та віднесення їх до складу валових доходів або витрат.
Сума відсотків, виражених у валюті, яка погашається у строк, статусу «податкової заборгованості» не має, відповідно і різниці визначати не треба. Проте прострочені відсотки до сплати на дату перерахунку різниць прямо у цьому визначенні вказано, доходи-витрати за ними визначаємо.
1. Зарахування кредиту. Балансова вартість валюти, що надходить, оцінюється за офіційним курсом НБУ, який діяв на цю дату (29.01). Так само оцінюється валюта у бухгалтерському обліку (порівняємо мал. 3а і 3б).
2. Вибуття 300 EUR. У бухгалтерському обліку при вибутті документом «Банковская выписка» проводиться перерахунок за курсом на 30.03.2007 р.: 2022,83 = 300 х 674,276 — і визначається курсова різниця: 2253,06 = 12000 х (674,276 - 655,5005), яка відноситься до складу доходів від курсової різниці.
При вибутті балансову вартість валюти у податковому обліку визначаємо за середньозваженим курсом (під час надходження валюти за різними курсами підсумовується вся сума гривень та ділиться на всю суму валюти). У програмі вибрано розрахунок за середнім. При автоматизованому обліку такий розрахунок зручніший, ніж організація методу «індивідуальної» собівартості, який також дозволено підпунктом 7.3.6 Закону про прибуток. У прикладі одне надходження — 1966,50 грн (300 х 655,5005), тому валюта вибуває за тим самим курсом, що й надходила.
Іноді користувачі вважають, що у проведенні зазначається курс перерахунку, наприклад, як виділено на мал. 2. Але це не так, у цій графі завжди показується курс із довідника «Валюты», що діє на дату документа.
3. Переоцінка валюти (проведення на мал. 1 на с. 28). Оскільки переоцінка у прикладі здійснюється того самого дня (30.03.2007 р.), що й попередня операція, курс валюти не змінився і в бухобліку валюта вже переоцінена. Переоцінюється тільки заборгованість: 2253,06 грн [12000 х (674,276 - 655,5005)]. При зростанні курсу за заборгованістю виникають втрати від неопераційної курсової різниці. Поки переоцінюється сума валюти і повністю сума заборгованості за нею, курсові різниці компенсують одна одну.
На «податковому» рахунку ВЛ визначаємо різницю між балансовою вартістю валюти за курсом на день звітного періоду (умовного продажу) та курсом на день надходження (попереднього перерахунку) за правилом абз. 4 пп. 7.3.3 Закону про прибуток; прибуток збільшує ВД (збиток збільшує ВВ): 2196,73 грн [11700 х (674,276 - 655.5005)]; валюта у день перерахунку відображена за курсом НБУ (зверніть увагу: на мал. 3а та мал. 3б гривневі оцінки валютної суми знову збіглися).
У податковому обліку переоцінюємо і суму заборгованості за основною сумою кредиту: 2253,06 = 12000 х (674,276 - 655,5005) — за тим самим правилом абз. 4 пп. 7.3.3. Також при зростанні курсу буде прибуток, що збільшує ВД.
4. Погашення основної суми кредиту 3000 EUR (мал. 2, на с. 29 «Банковская выписка»). У бухгалтерському обліку на день операції переоцінюємо і валюту, і поточну частину заборгованості (яку ми виділили на 612-й рахунок — 6000 грн) відповідно:
Погашення заборгованості у бухгалтерському обліку відображається за курсом НБУ на день операції: 20363,12 грн (3000 х 678,7705). Балансова вартість валюти розраховується за середньозваженим курсом: 20228,20 (3000 х 674,276). У цьому випадку за перерахунком, бо інших надходжень немає.
5. Перерахунок валюти за II квартал (форма документа, мал. 3а, 3б).
У бухгалтерському обліку визначаються курсові різниці за рахунком 312 та рахунками заборгованостей 612 і 502:
312 55,33 = 8700 х (678,1345 - 678,7705);
612 19,08 = 3000 х (678,1345 - 678,7705);
502 231,51 = 6000 х (678,1345 - 674,2760).
Після виділення поточної частини боргу сума на рахунку 502 становить 6000 грн. Востаннє перерахунок здійснювався на кінець I кв. за курсом 674,276.
Щоб визначити суму доходу (втрат) від курсової різниці, розраховуємо суму оцінки валюти (заборгованості) у гривнях за курсом на день поточного перерахунку та порівнюємо з гривневою оцінкою цієї самої валюти за курсом на дату попередньої переоцінки. У цьому прикладі попередні оцінки проводилися у різні дати (рахунки 312 і 612 переоцінено на 29.05.2007 р., а рахунок 502 — на 30.03.2007 р., курси наведено у таблиці в умові завдання). Тому, оскільки курс валюти знизився порівняно з попередньою переоцінкою валюти на поточному рахунку (312) та поточною частиною заборгованості (612), отримуємо відповідно втрати і дохід від курсової різниці (мал. 5, пров. 1 і 3). Але щодо курсу на дату попередньої переоцінки довгострокової заборгованості (502) курс євро зріс, тож отримуємо втрати від курсової різниці (мал. 5, пров. 2).
У податковому обліку розраховуємо балансову вартість залишків валюти:
ВЛ 335,68 = 8700 х (678,7705 - 674,276), при зростанні курсу отримуємо дохід.
Якщо надходжень кілька, використовується середньозважений курс, що склався на кінець періоду: балансову вартість на початок плюс балансову вартість, що надійшла, мінус балансову вартість вибулої валюти у гривнях ділимо на кількість валютних одиниць.
Проводимо перерахунок заборгованостей за основною сумою боргу 231,51 грн: 6000 х (678,7705 - 674,276). При зростанні курсу за заборгованістю виникають збитки, які збільшують ВВ (проведення на мал. 5).
Балансова вартість непогашеної заборгованості визначається за кожною заборгованістю окремо (на момент її виникнення або попереднього перерахунку): визначаються доходи — втрати підсумовуються, проведення щодо ВД або ВВ результуюче, перелік рахунків у модулі документа.
Курсові різниці, які збільшують валові витрати, пов’язані з продажем (умовним погашенням) валюти і заборгованості, у декларації показуються у рядку 04.13 «Інші витрати».
Таблиця 1
Документи для обліку кредиту
Операція
Документ конфігурації
Отримання кредиту
«Банковская выписка»
Виділення поточної заборгованості за довгостроковим кредитом
«Операция»
Погашення кредиту/поточної заборгованості за кредитом
Доступно та професійно Не «1С»-ОМ єдиним Коли чуєш про продукт, що пропонується безкоштовно, як правило, відразу ж пригадується відома асоціація зі сиром. Не будемо кепкувати з приводу великої армії безвісних програмістів, які реалізовують свої знання у написанні безкоштовних програм, — вони...
