Облік за допомогою конфігурації «1С:Бухгалтерія 7.7»
Ми розглянули оформлення у програмі операцій, пов’язаних з отриманням, оплатою та погашенням кредиту в іноземній валюті. Ці кошти потрібні підприємству, в основному, щоб щось купити (товари, послуги, основні засоби). Оскільки маємо справу з іноземною валютою, оформлення таких операцій характеризується певними особливостями.
Господарські операції, що потребують розрахунків з іноземною валютою (будь-якою іншою грошовою одиницею, крім гривні, яка є валютою звітності в Україні), обліковують у валюті звітності з використанням валютних курсів.
Для бухгалтерського обліку валютним курсом є встановлений НБУ курс української гривні до іноземної валюти на день здійснення операції (або складання звітності). У податковому обліку можуть використовуватися й інші курси (правила визначаються п. 7.3 Закону про прибуток).
Операції, суми яких виражені в іноземній валюті, у програмі проводяться у тому самому порядку і тими самими документами (таблиця 1), щоправда, заповнення форм у цьому разі потребує додаткової інформації. Основна особливість цих операцій — необхідність визначати курсові різниці та балансову вартість валюти (для валових витрат і доходів) враховується в алгоритмах самих документів, історія зміни курсів валют зберігається у додатковому довіднику «Валюты». Розглянемо спочатку, як відпрацьовується ситуація імпорту без передоплати.
Таблиця 1
Алгоритм операцій
Перерахування авансу іноземному постачальнику
«Банковская выписка»
Облік витрат на митне оформлення вантажів
«Банковская выписка»
Надходження товарів
«Приходная накладная»
Витрати на послуги перевізника
«Приходная накладная»/«Расходы на приобретение»
Розрахунок за поставлені товари
«Банковская выписка»
Розрахунок курсових різниць (на дату складання звітності)
«Переоценка валюты»
Приклад. 10.07.2007 р. підприємство «Добро» отримує спортивне обладнання на суму 3000 EUR. Погасити заборгованість постачальнику за договором треба протягом 14 днів після отримання. Вартість доставки до кордону України — 200EUR і від пункту розвантаження по Україні — 500 грн.
На день митного оформлення курс EUR див. у таблиці. Сума митного збору — 10%, збір за послуги митниці — 250 грн.
Специфіка цієї операції така, що митні платежі вносять до оформлення об’єкта на митниці. Підприємства, що постійно займаються імпортом, перераховують певні орієнтовні розрахункові суми на рахунок митниці, які використовуються за потреби. У програмі розрахунки проводять через рахунок 3771 «Розрахунки з іншими дебіторами», аналітичний облік на якому ведеться тільки щодо контрагентів (у цьому випадку це регіональні митниці) і без замовлень. Оформляється документом «Банковская выписка» (Документы — Банк).
Крок 2+3. Підприємство отримує об’єкт і відображає суму, яку має сплатити постачальникові за договором. Оформляє послуги перевізника до кордону України. Суми митних платежів та додаткових послуг відносять до вартості товару (з можливістю розподілу їх між кількома об’єктами табличної частини).
Усі ці операції оформляють універсальним документом «Приходная накладная» (Документы — Приход). Наші читачі користуються не лише типовою конфігурацією «1С:Бухгалтерія для України», а й іншими популярними в Україні типовими конфігураціями для «1С:Підприємство 7.7». У різних конфігураціях різний підхід до побудови документообігу. Деякі з них побудовані «від документа» — тобто електронна форма повторює реквізити первинного паперового документа і скільки є паперових документів, стільки є й електронних. Чистий підхід «від операції» в українських конфігураціях автору зустрічати не доводилося. А ось «змішаний» трапляється — одним універсальним документом оформляють, наприклад, все надходження, одна електронна форма відповідає кільком паперовим документам, що оформляють надходження запасів, основних засобів, послуг, та вантажна митна декларація (ВМД), якою оформляють імпортні надходження.
Сама ВМД містить дані, що стосуються не лише операції надходження об’єкта, а й його транспортування за межами України і сплати митних платежів, які включаються до митної вартості, — митного збору, акцизу і сплати ПДВ (тобто фактично кілька господарських операцій). Оформлення придбання за імпортом у програмі грунтується на тій самій схемі документообігу (мал. 2). Ще раз нагадаємо, що:
1. При придбанні мають бути визначені «Заказ» з поставки основного об’єкта та замовлення з його перевезення. «Замовлення» у термінах цієї конфігурації — це внутрішній документ — підстава, на який посилатимуться всі документи за розрахунками за придбання. Замовленнями при розрахунках з контрагентами можуть виступати договори або окремі документи — рахунки/накладні. На малюнку 2 пояснюється різниця між розрахунками за договором і за окремими документами.
2. Для іноземних контрагентів у довіднику «Контрагенты» повинен бути вимкнений прапорець плательщик налога на прибыль на общих основаниях, тоді валові витрати формуватимуться за отриманням товарів.
3. В «1С:Бухгалтерії» весь перелік товарів, запасів і послуг, що надаються, зберігається у довіднику «Номенклатура» (мал. 3), який можна заповнити як заздалегідь, так і безпосередньо при оформленні документа «Приходная накладная».
У цьому випадку це разове придбання, тож першим доцільно створити документ «Договор», який надалі виконуватиме роль «Заказа».
Створимо цей документ заздалегідь (меню Документы — Приход — Договор). У шапці зазначимо контрагента, вид ТМЦ, що купуються, — Запасы, вид торгівлі — Безналичный расчет.
Тепер ми готові заповнювати документ «Приходная накладная (ГТД)» (її основна закладка і закладка ГТД наведені на мал. 4). При встановленні у полі Валюта іноземної валюти (будь-якої, крім гривні) відбувається переключення у режим імпорту — стає доступною закладка ГТД.
На основній закладці заповнюються дані про контрагента, склад, на який надходить товар, і позиції табличної частини. Фактурна вартість у гривнях зазначається у полі Сумма вал. -. Курс, що використовується для розрахунку вартості товару в гривнях, вноситься у поле Курс закладки Основные. Спочатку туди підставляється значення чинного на день оприбуткування курсу НБУ з довідника «Валюты». Це значення можна редагувати (щоб підставити у полі значення курсу НБУ на дату оформлення вантажної митної декларації, якщо курс на дату оприбуткування змінився).
При заповненні рядків табличної частини, крім фактурної вартості товарів, вводимо інформацію про додаткові витрати. Зробити це можна двома способами.
1. На закладці ГТД у відповідних полях вписуємо суми митного збору, акцизу, митного збору, які автоматично розподіляються між усіма позиціями, зазначеними у табличній частині, пропорційно до їх фактурної вартості. Це саме стосується і витрат на перевезення, відображених у ВМД.
2. Суми митного збору, збору й акцизу вказують окремо для кожного рядка, а загальні значення, які відображаються у відповідних полях, на закладці ГТД, виходять порядковим підсумовуванням відповідних стовпців.
Якщо товар один, суми акцизу, мита і збору, що включаються до первісної вартості, а також витрати на перевезення його до кордону просто додаються до його фактурної вартості (на мал. 4 на закладці Основные (зліва) зазначено гривневу суму до включення до неї додаткових витрат, а на закладці ГТД (справа) — після включення). Закладка Дополнительные призначена для реквізитів, що стосуються податкового обліку прибутку та ПДВ.
Тепер стисло прокоментуємо проведення документа. Проведення 4 і 5 належать до розрахунків з ПДВ та митного збору. Митний збір у програмі обліковується у складі валових витрат безпосередньо при формуванні декларації — для цього використовується сума кредитового обороту за рахунком 6426, якою вона відноситься на собівартість (проведення 8).
Сума ПДВ, що складається з ПДВ за основною сумою та ПДВ на додаткові витрати, потребує ще введення документа «Запись книги приобретения», який можна ввести на підставі цієї прибуткової накладної. При цьому документом обліковується оформлення відстрочень у сплаті. Проведеннями 6, 7, 8, 9 формується первісна вартість придбаного об’єкта — основна сума за курсом НБУ, що діє на дату оприбутковування, а також додаткові витрати, які до первісної вартості включаються згідно з п. 9 П(С)БО 9 «Запаси», — мито, митний збір та вартість перевезення об’єкта до території України.
Насамперед цікавим є формування валових витрат за основною вартістю об’єкта (проведення 1). Згідно з пп. 7.3.2 Закону про прибуток, валові витрати звітного періоду при імпорті визначаються у сумі, що дорівнює балансовій вартості витраченої іноземної валюти, яка визначається згідно з положеннями пп. 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цього самого Закону і не підлягає перерахунку у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податків в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахунку в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких витрат (з нерезидентами датою нарахування витрат є момент оприбутковування товарів). Тобто при отриманні імпортних товарів на валові витрати відносять суми, розраховані шляхом перерахунку вартості товарів у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату отримання таких товарів.
Проведення 2 і 3 відносять до валових витрат суми митного збору та витрати на перевезення.
У загальному випадку документ формує проведення за розрахунком курсових різниць (у цьому разі курс не змінився щодо перерахунку валюти на кінець кварталу).
Крок 4. Розрахунок з іноземним постачальником.
Як і будь-які розрахунки, оформляється документом «Банковская выписка» (мал. 6) за відповідним валютним рахунком підприємства. ПДВ при імпорті сплачується (або оформляється його відстрочення) при митному оформленні вантажу, основну суму іноземному контрагентові перераховуємо без ПДВ. У полі Сумма отгр. автоматично підставляється заборгованість за договором. Оскільки при проведенні документа розраховуються курсові різниці, слід вказати їх тип у полі Опер.курс (у цьому разі вони операційні, при купівлі основних засобів — неопераційні).
Проведення документа відображають погашення заборгованості перед іноземним постачальником, вибуття валюти за сформованим середньозваженим курсом, а також перерахунок курсових різниць.
Докладно розрахунок ми розглядали у попередній статті (курси євро на мал. 1 , переоцінюється валюта, що була на рахунку, та заборгованість постачальникові за останньою переоцінкою):
3128700 (674,73 — 678,1345) = -296,19;
6326000 (674,73 — 687,8605) = -787,83, —
за валютним рахунком отримуємо збитки від курсової різниці, від переоцінки заборгованості — курсовий дохід.
Крок 5. Витрати на перевезення по Україні.
Оформляються документом «Дополнительные расходы на приобретение» (мал. 8). Зазначається накладна, якою оприбутковано об’єкт, до вартості якого треба включити витрати на перевезення вантажу.
Облік ТМЦ за рецептами «Дебет Плюс» Не «1С»-ОМ єдиним Товарно-матеріальні цінності — це той актив, який є основним у балансі багатьох підприємств. Сфера його використання надзвичайно широка: від звичайного перепродажу до участі у процесі виробництва та надання послуг. Ось чому облік ТМЦ посідає окреме...
Автоматично з "Дт-Кт" № 39 (29.9.2008) :: Вікно у світ «1С» Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Автоматично з "Дт-Кт"") за 3-й квартал 2008-го року...
