Раніше, щоб автоматично вирішувати облікові й управлінські завдання на підприємстві, треба було придбавати кілька конфігурацій. «1C:Управління виробничим підприємством 8» створило єдиний інформаційний простір для відображення фінансово-господарської діяльності підприємства. Проте масштабність завдань, що розв’язуються за його допомогою, не ускладнила роботу користувача з конфігурацією, а лише додала йому облікових та аналітичних можливостей.
Унікальність «Управління виробничим підприємством для України» полягає у тому, що при його впровадженні найбільший ефект досягається як на підприємствах з кількістю персоналу в кілька десятків осіб, так і у великих холдингових компаніях. Облікові механізми цього рішення дозволяють автоматизувати планування і ціноутворення, управління виробництвом, взаєморозрахунками і коштами, розраховувати заробітну плату і виконувати широке коло сервісних процедур.
Для ілюстрації можливостей системи розглянемо послідовність дій користувача з обліку випуску продукції підприємством. Для максимальної автоматизації облікового процесу насамперед налаштовуються початкові дані:
структура організації з розбиттям за підрозділами і зазначенням виду кожного з них;
параметри облікової політики для бухгалтерського обліку (спосіб оцінки МПЗ, розрахунок собівартості і спосіб розрахунку) і для податкового обліку (спосіб оцінки МПЗ і метод визначення податкової бази ПДВ);
тип цін планової собівартості номенклатури;
статті витрат (вид, характер, статус);
способи розподілу непрямих статей витрат.
Принципи обліку витрат на випуск продукції
У типовій конфігурації «Управління виробничим підприємством для України» обов’язкові розрізи аналітичного обліку витрат — підрозділ та стаття витрат. Перелік статей витрат визначається індивідуально для кожного підприємства і зберігається у довіднику «Статьи затрат». Вони є розрізом аналітичного обліку собівартості випущеної за місяць продукції. За статтями витрат можна подивитися їхні залишки у незавершеному виробництві.
За всіма витратами, крім тих, що мають характер Прочие, у підсистемі передбачено ведення аналітичного обліку. Характер витрат Прочие означає, що ця стаття належить до неопераційних витрат. Їх накопичення відображається у типовій конфігурації тільки у бухгалтерському обліку на рахункахх 95 — 99 або 85 (для організацій, що використовують тільки 8-й клас рахунків витрат).
Також характер витрат Прочие використовується для накопичення витрат майбутніх періодів. Значення реквізиту Характер затрат впливає на принципи розподілу витрат на собівартість продукції і на принципи їх відображення у бухгалтерському обліку.
Крім того, підсистема обліку виробничих витрат дозволяє вести їх облік з деталізацією до номенклатурної групи і замовлень покупців.
Для ведення аналітичного обліку на рахунках неопераційних витрат використовується довідник «Статьи неоперационных расходов», склад якого користувач визначає відповідно до потреб обліку.
В елементах довідника «Статті витрат» користувачі визначають лише рахунки 8-го класу, транзитні рухи за якими здійснюються при проведенні документів автоматично. Кінцеві рахунки обліку витрат (9-й клас і 23-й рахунок) визначаються у типовій конфігурації автоматично на підставі поєднання характеру статті витрат і виду підрозділу.
У будь-якому разі у всіх документах підсистеми, що оперують витратами, у тому чи іншому вигляді є засоби управління вищеописаними розрізами аналітичного обліку витрат. Так само як і в підсистемі управління запасами, склад і призначення низки реквізитів табличних частин уніфіковані та базуються на загальних принципах роботи.
Враховуємо вартість матеріалів
Для обліку купованих матеріалів, які використовуються при виготовленні продукції, скористаймося документом «Поступление товаров и услуг». За його допомогою формується собівартість матеріалів. Якщо під час надходження імпортних товарів треба врахувати митні збори, мито, ПДВ і акциз, зафіксовані у вантажній митній декларації, оформляємо документ «ГТД по импорту». При його проведенні формуються лише додатні суми у вартісних товарних регістрах накопичення та регістрах бухгалтерії. На підставі документа вводимо документ «Счет-фактура полученный».
Якщо треба врахувати послуги, що збільшують вартість ТМЦ, які надійшли раніше, використовуємо документ «Поступление доп. расходов». За його допомогою відображаються:
придбання послуг у сторонньої організації (наприклад, транспортування або зберігання товару);
облік внутрішніх послуг (наприклад, передпродажна підготовка).
Щоб цей документ впливав на взаєморозрахунки, при відображенні послуг сторонніх організацій у шапці документа слід ввести інформацію про договір, контрагента та операцію з ним.
Обліковуємо витрати підзвітних та сторонніх осіб
Такі витрати підзвітної особи, як відрядження, витрати на проїзд, бензин, відображаються у табличній частині документа «Авансовый отчет» на закладці Прочее. При цьому має бути зазначена та стаття витрат, на яку треба віднести такі витрати підзвітної особи.
Оскільки стаття витрат Командировочные расходы мала характер Общепроизводственных затрат, то система автоматично визначила рахунок обліку витрат (рах. 91) і додаткову аналітику (номенклатурна група/вид діяльності).
Факт надання послуг зовнішнім контрагентом відображається документом «Поступление товаров и услуг». Перелік отриманих від сторонніх організацій робіт і послуг (зберігається у довіднику «Номенклатура») вводиться на закладці Услуги. У цьому документі визначаються значення аналітичних розрізів обліку витрат за отриманими роботами і послугами (підрозділ у регламентованому й управлінському видах обліку, стаття витрат, рахунок бухгалтерського обліку, замовлення). Статтю витрат вписуємо для кожного рядка табличної частини. Рахунок обліку послуги і характер витрат за умовчанням визначаються за вказаною статтею витрат, а також для виробничих витрат за видом підрозділу організації. Для підставлення за умовчанням статтю витрат для кожної послуги задаємо в елементі довідника «Номенклатура».
Послуги можуть списуватися або на прямі виробничі витрати, або на непрямі витрати, а також на модернізацію або формування первісної вартості ОЗ. У підсистемі передбачено окреме ведення обліку прямих і непрямих витрат. Накопичені прямі (матеріальні і нематеріальні) витрати вважаються незавершеним виробництвом до моменту включення їх до собівартості конкретного виробу (послуги).
Хоча протягом місяця облік витрат у незавершеному виробництві і випуск продукції у загальному випадку є незалежними і відображаються паралельно, у конфігурації треба дотримувати загальні правила, що визначають «стикування» результатів цих двох процесів. До собівартості продукції будуть включені лише ті виробничі витрати, аналітичні значення обліку яких збігаються з обліковою аналітикою її випуску. Тобто якщо продукція випускається під конкретне замовлення або належить до певної номенклатурної групи, то ці дані слід зазначати і при відображенні випуску продукції, і при накопиченні витрат на її виробництво. Тому важливо при відображенні прямих витрат максимально точно записувати їх адресність.
На підставі документа «Поступление товаров и услуг» вводимо документ «Счет-фактура полученный».
Передаємо матеріали у виробництво
Передачу матеріалів, товарів, продукції, напівфабрикатів зі складу у виробництво оформляємо у конфігурації документом «Требование-накладная». Цим самим документом списуємо ТМЦ на інші види витрат (модернізацію або формування первісної вартості ОЗ, витрати на НДДКР, передачу матеріалів в обслуговуючі виробництва тощо). У документі фіксуємо кількість ТМЦ, переданих зі складу у виробництво або списаних на потреби господарської діяльності. У ньому передбачено підтримку двох видів операцій для списання: матеріали й обладнання.
У документі «Требование-накладная» передбачено можливість списання матеріальних цінностей:
на прямі виробничі витрати;
на непрямі витрати;
на модернізацію або формування первісної вартості ОЗ.
Забезпечується це за рахунок того, що напрям списання визначається у табличній частині документа значенням реквізиту Статья затрат (задається у формі елемента довідника «Номенклатура»). Статті витрат повинні мати ознаку належності до матеріальної групи (реквізит Вид затрат елемента довідника Статьи затрат повинен мати значення Материальные).
Наявність вартісної оцінки у рухах, сформованих документом «Требование-накладная», залежить від параметра Списывать партии при проведении документов налаштування облікової політики. Якщо він вимкнений, то рухи за регістром накопичення «Незавершенное производство» виконуються тільки за кількістю, а сума формується при відновленні послідовності обліку за партіями.
Таблиця 1
№
Рахунок Д-т
Субконто Д-т
Рахунок К-т
Субконто К-т
Сума
Зміст
1
91
Цех 1
631
Лабан
10000,00
Послуги з ремонту (ОПР)
Ремонт обладнання
Iнші надходження
2
641
631
Лабан
2000,00
Ремонт обладнання
Виділено ПДВ
Вартість списаних у виробництво купованих матеріалів повністю визначається їхньою собівартістю у розрізі партій. Вартість списаних у виробництво напівфабрикатів і продукції, виготовлених у поточному періоді, встановлюється налаштуванням облікової політики Способ расчета себестоимости выпуска по операциям. Фактична вартість стає відома при розрахунку собівартості наприкінці періоду регламентним документом, він же формує реальну вартість цих позицій у витратних регістрах.
Важливо! При передачі матеріалів у незавершене виробництво втрачається інформація про партію ТМЦ. Облік матеріальних витрат у незавершеному виробництві здійснюється за середньозваженим методом.
У типовій конфігурації у документі «Требование-накладная» реалізовано механізм заповнення табличної частини на підставі специфікацій готової продукції.
Концепція обліку випуску продукції
У конфігурації «Управління виробничим підприємством» передбачено облік випуску найрізноманітніших продуктів і послуг:
продукції і напівфабрикатів;
внутрішніх послуг;
послуг зовнішнім контрагентам.
При налаштуванні облікової політики, окремо для управлінського та регламентованих видів обліку для кожної організації підприємства, визначається вид попередньої собівартості, за якою проведена протягом періоду продукція обліковується до розрахунку фактичної собівартості.
У конфігурації передбачено такі варіанти визначення попередньої собівартості продукції:
1) за нульовою вартістю. Облік за нульовою вартістю використовується, якщо протягом місяця дані про вартість випущеної продукції не мають значення. Рух за товарними регістрами при цьому проводиться у кількісному виразі з нульовою вартістю;
2) за плановою собівартістю. Облік за плановою собівартістю означає оприбуткування продукції документом випуску за вартістю, зафіксованою у регістрі відомостей «Цены номенклатуры»;
3) за прямими витратами. Облік за прямими витратами означає, що вартість продукції визначатиметься у момент проведення документа випуску виходячи із зазначеного у цьому документі матеріального та нематеріального складу прямих витрат на продукцію. Цей спосіб можна використовувати, якщо у документах випуску заповнюються дані про розподіл прямих витрат. При цьому до вартості включаються зазначені суми прямих нематеріальних витрат та розрахована сума матеріальних витрат. Остання розраховується шляхом множення кількості матеріалів, вказаних на закладці Распределение материалов, на їх попередню ціну. Попередня ціна визначається виходячи із залишків цих матеріалів у незавершеному виробництві за заданою на закладці Распределение материалов аналітикою на момент проведення документа. Таким чином, якщо у налаштуваннях облікової політики визначено спосіб списання собівартості ТМЦ у розрізі партій не за документами, а за регламентною процедурою, то вартість випуску залежатиме тільки від зазначених нематеріальних витрат.
Незалежно від обраного способу обліку попередньої собівартості продукції протягом періоду, наприкінці місяця собівартість коригується згідно з розрахованими та розподіленими фактичними витратами. Таке коригування потрібне тому, що крім прямих витрат до собівартості випущеної продукції включаються і непрямі витрати, повний обсяг яких відомий, зазвичай, лише наприкінці періоду.
Попередня собівартість використовується для отримання орієнтовної вартості виготовлення продукції, оцінки понесених витрат, для моделювання прибутку. За попередньою вартістю ведеться складський та виробничий облік продукції до отримання фактичної вартості.
Відображаємо в обліку випуск продукції
Операцією з випуску продукції оформляються:
виготовлення продукції або напівфабрикатів;
надання робіт або послуг;
повернення оброблених матеріалів;
зворотні відходи виробництва і брак.
Для відображення випуску продукції або послуг у типовій конфігурації передбачено документи «Отчет производства за смену» й «Акт об оказании производственных услуг». З їх допомогою фіксуються такі операції:
випуск продукції або напівфабрикатів з оприбуткуванням їх на склад або передачею у подальше виробництво до того самого або іншого підрозділу;
виробництво робіт і послуг як для зовнішніх контрагентів, так і для власних потреб;
отримання зворотних відходів із виробництва, що утворилися у процесі переробки сировини та матеріалів на готову продукцію;
відображення в обліку випуску браку продукції і/або напівфабрикатів.
У цих документах випуску передбачено три однакові групи табличних частин.
1. Продукция и услуги (або Услуги). Тут зазначається обсяг випуску готової продукції, напівфабрикатів або наданих послуг.
2. Материалы і Прочие затраты. Це нормативно-довідкові табличні частини. У них зберігається інформація про склад прямих витрат на випуск, про те, чи відображено фактичне на цей момент накопичення витрат у незавершеному виробництві. Дані цих табличних частин використовуються для автозаповнення табличних частин третьої групи і породжують рухи лише з оперативного обліку матеріалів у незавершеному виробництві у регістрі «Матеріали у виробництві» (якщо він використовується).
3. Распределение материалов і Распределение прочих затрат. Ці табличні частини відображають розподіл на випуск продукції і послуг витрат, раніше зазначених у табличних частинах першої групи.
Але зазначати витрати на випуск у документі випуску не обов’язково. Хоча сам розподіл витрат на випуск є обов’язковим, але виконати його можна буде і пізніше, за допомогою регламентних документів «Распределение материалов на выпуск» і «Распределение прочих затрат». Надалі ця інформація про розподіл витрат використовується при розрахунку собівартості наприкінці періоду1.
1 Про особливості обліку та розрахунку собівартості у конфігурації «УПП 8» ми розповімо у наступному випуску «Автоматично».
Мета операцій відображення випуску — фіксація обсягів випуску й оприбуткування продукції для її реалізації або подальшого використання у виробництві.
При випуску, крім обсягу виготовленої продукції (послуги), може зазначатися специфікація виготовлення. Зазначення специфікацій — це елемент нормування, що дозволяє надалі автоматизувати розподіл витрат на собівартість, причому як прямих, так і непрямих. Посилання на специфікації дають можливість автозаповнення закладок, що фіксують матеріальні витрати, понесені при виробництві продукції. Якщо однією операцією оформляється виготовлення кількох видів продукції, треба вказувати, в якій частині ці витрати відносяться на кожен вид випущеної продукції. Якщо одночасний випуск кількох видів продукції є випуском за однією специфікацією, то частки, в яких розподіляються матеріальні витрати між видами продукції, за умовчанням беруться зі специфікації.
При випуску продукції автоматично формуються партії виробів, які передаються на склад. Якщо виробництво за замовленням, то при випуску продукції треба зазначити замовлення, під яке було зроблено цей випуск. Відповідно партія продукції на складі також відноситиметься до зазначеного замовлення.
При проведенні документів випуску в регістр накопичення «Выпуск продукции» робиться запис про кількість і попередню вартість випущеної продукції. У реквізитах цього регістра відображається напрям випуску:
на склад;
реалізація контрагентові;
передача у незавершене виробництво.
Документ «Отчет производства за смену» формує такі проведення (див. таблицю 2).
Таблиця 2
№
Рахунок Д-т
Субконто Д-т
Кількість Д-т
Рахунок К-т
Субконто К-т
Сума
1
26
Матрьошка класична
1000
231
Цех1
50000,00
Цехова комора цеху 1
Матрьошки
2
26
Матрьошка політична
2000
231
Цех1
100000,00
Цехова комора цеху 1
Матрьошки
Один документ для будь-якого виду продукту
Документ «Отчет производства за смену» призначений для відображення в управлінському, бухгалтерському та податковому видах обліку випуску продукції, напівфабрикатів, надання внутрішніх послуг, оприбуткування на склад зворотних відходів і браку. Також документ дозволяє зазначити дані про розподіл прямих витрат на випуск продукції:
матеріальні витрати і зворотні відходи — у кількісному виразі;
інші витрати — у вартісному виразі.
Одним документом «Отчет производства за смену» можна одночасно оформити випуск кількох видів продукції, напівфабрикатів і послуг. Заповнюється таблична частина «Продукция и услуги»:
вручну;
добором з довідника «Номенклатура» — за кнопкою Подбор табличної частини «Продукция и услуги»;
добором за специфікаціями, при цьому таблична частина заповнюється всіма продуктами виходу вибраної специфікації.
Викликається цей механізм кнопкою Подбор у командній панелі документа. Кнопка, що реалізовує добір за специфікаціями, винесена у цю командну панель тому, що при цьому варіанті добору заповнюються відразу кілька табличних частин документа. Проте слід враховувати, що при доборі за специфікаціями запитується не кількість продукції, яка має бути випущена за специфікацією, а кількість специфікацій. Це зумовлено тим, що у специфікації може бути більш ніж один вихідний продукт з різною кількістю виходу. Тому кількість випуску визначатиметься автоматично, шляхом множення зазначеної у рядках специфікації кількості на введену користувачем кількість.
Автоматично з "Дт-Кт" № 39 (29.9.2008) :: Вікно у світ «1С» Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Автоматично з "Дт-Кт"") за 3-й квартал 2008-го року...
