Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: персональнi данi :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів


повідомлення
короткий зміст


Информер УФС (http://ufs.com.ua/)



Діловий тижневик
"КОНТРАКТИ"


№45/2008

Тема номера:
Гривня в тумані :: Як правильно скорочувати персонал :: Де ще дають кредити...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия 500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины

Запитання і відповіді № 13 (26.3.2007)
Ви запитали редакцію

Отримання права користування торговельною маркою є об’єктом обкладення ПДВ, а плата за таке користування (роялті) — ні

Між резидентом і нерезидентом укладено договір комерційної концесії, згідно з яким резидент отримав право на використання комерційної назви і логотипу, які належать нерезиденту. Чи розглядатиметься винагорода нерезидента як роялті, чи це поставка послуг? Нерезиденту за користування об’єктом інтелектуальної власності сплачено певну суму, тобто роялті. Чи є ця операція імпортом послуг і об’єктом обкладення ПДВ?

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Предметом договору комерційної концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації (ст. 1115, 1116 ЦКУ).

Роялті — це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (п. 1.30 Закону про прибуток).

Відповідно до п. 1.4 Закону про ПДВ, поставка послуг — це, зокрема, надання права на користування або розпоряджання нематеріальними активами за компенсацію. Вона включає, крім іншого, надання права на користування або розпоряджання чи інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об’єкти права інтелектуальної, у т. ч. промислової, власності.

Як бачимо, з погляду Закону про ПДВ надання (отримання) права на користування об’єктом інтелектуальної чи промислової власності є поставкою (одержанням) послуг. А плату за таку поставку Закон про прибуток називає роялті.

Згідно з пп. 3.1.1 Закону про ПДВ, об’єктом обкладення ПДВ є операції з поставки послуг на митній території України (а не, скажімо, плата за ці послуги). При цьому відповідно до пп. «д» п. 6.5 Закону про ПДВ місце поставки послуг у разі передачі чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у т. ч. торгових марок, визначається місцем реєстрації покупця.

Операція з надання (одержання) прав на використання об’єктів авторських прав чимось схожа на оренду майна: тут предмет договору — майно, а там — права. Плата за предмет договору (за товар за договором купівлі-продажу чи поставки, найм (оренду), за спожиті послуги, отримані роботи тощо1) є похідною від предмета договору. І Закон про ПДВ, і Закон про прибуток грунтуються на тому, що об′єктом оподаткування є предмет (а правильніше, поставка предмету) договору, хоча податкові зобов’язання визначаються за правилом першої події.

Таким чином, на дату першої події — перерахування роялті чи підписання акта щодо підтвердження факту користування правами — у резидента виникають податкові зобов’язання з ПДВ з підстав «поставки нерезидентом послуг на митній території України», і такий резидент є податковим агентом нерезидента, якщо той не має свого представництва в Україні. Крім того, роялті є об′єктом для справляння так званого податку на репатріацію згідно з п. 13.2 Закону про прибуток.

Разом з тим щодо справляння ПДВ варто зазначити ось що. У листі від 05.09.2005 р. №17622/7/15-1117 ДПАУ зазначила: «Якщо покупець придбаває право на використання об’єкта інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, то відповідно до пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість».

1 Усе в розумінні ЦКУ.

Дмитро КУЧЕРАК, «Дебет-Кредит»

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Морські контейнери належать до групи 3 ОФ Частковий перегляд статті (тільки початок)
Ви запитали редакцію
До якої групи ОФ належать морські контейнери, які використовуються автотранспортним підприємством? Якщо звернутися до Державного класифікатора основних фондів ДК 013-97, то контейнери належать до групи 2 основних фондів. Проте слід врахову...

В рубриці: 


Нормативна база Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 45 (10.11.2008) :: Ви запитали редакцію
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
МК — Митний кодекс України.
ЦК — Цивільний кодекс України.
Закон №400 — Закон України від 26.06.97 ...

Зовнішньоекономічна діяльність — Торгові знаки Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 45 (10.11.2008) :: Ви запитали редакцію
Плата за надання права наносити товарний знак на товар — це роялті...

0.250704