Запитання і відповіді № 19 (12.5.2008)
Ви запитали редакцію

Зовнішньоекономічна діяльність — Декларування цінностей

Довідка про декларування валютних цінностей подається лише за наявності простроченої заборгованості

Підприємство заплатило постачальнику-нерезиденту передоплату за товар у розмірі 100% вартості. Чи треба отримувати довідку про декларування валютних цінностей за кордоном?

Зовнішньоекономічна діяльність підпадає під валютний контроль згідно із Законом про розрахунки в інвалюті. Це має сприяти запобіганню відпливу валютних коштів та матеріальних цінностей з України. Згідно зі ст. 1 вищезгаданого Закону, «виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики».

Якщо ви здійснюєте імпортну операцію, то вона підлягатиме валютному контролю тільки у випадку, коли першою подією буде передоплата (авансовий платіж), здійснена постачальнику-нерезиденту, а також у разі бартеру за зовнішньоекономічним контрактом.

Термін ввезення товарів (робіт, послуг) становить 180 днів. Що ж буде, якщо ви все-таки порушили ці терміни? За кожен день прострочення стягується пеня у розмірі 0,3% суми недоотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції). Причому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ст. 4 Закону про розрахунки в інвалюті).

Але це ще не все. Якщо у вас така заборгованість є станом на 1-е число кварталу, тобто можна сказати, що ви за межами України маєте валютні цінності, то ви повинні подати Декларацію про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Подається така декларація у двох примірниках до податкового органу за місцем своєї реєстрації щокварталу в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухзвітності, тобто не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, або за IV квартал звітного року — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Але, на думку автора, в інтересах СГД якнайшвидше подати Декларацію про валютні цінності.

Другий примірник Декларації, отриманий у податковій зі штампом та підписом відповідального працівника, СГД подає до територіального відділення НБУ за своїм місцезнаходженням (ст. 9 Декрету №15-93). А вже територіальне відділення НБУ видає Довідку про проведення декларування, що засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального відділення та відбитком печатки відповідного відділення. Така послуга є платною. Зазначену довідку треба подати до податкових органів за місцем реєстрації для того, щоб її засвідчили відбитком печатки та підписом голови (начальника) відповідної ДПІ або його заступника.

Можна зробити висновок: за відсутності на початок кварталу зовнішньоекономічних заборгованостей не треба подавати декларацію про валютні цінності, а також отримувати довідку про проведення декларування валютних цінностей. Якщо ж суб’єкт не має зазначених заборгованостей (більше 180 днів) і хоче здійснювати ЗЕД, то він повинен отримати у ДПІ за місцем реєстрації за потреби, тобто незалежно від строків подання звітності, Довідку про відсутність валютних цінностей. Копія однієї або іншої довідки (залежно від ситуації) є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями обслуговуючим банком, а також здійснення інших видів ЗЕД у кварталі, на який отримано відповідну довідку.

Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»

За порушення порядку декларування валютних цінностей передбачено відповідальність

Чи передбачено відповідальність за порушення порядку декларування валютних цінностей?

Згідно з п. 2 ст. 16 Декрету №15-93, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, застосовується штраф у сумі, що встановлюється НБУ. Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. №49, за невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна встановлено штрафи у розмірі:

1) порушення строків декларування — накладення штрафу в розмірі 10 н.м.д.г. за кожен звітний період (170 грн);

2) порушення порядку декларування — накладення штрафу в розмірі 20 н.м.д.г. (340 грн).

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що перебувають за межами України.

Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Максим ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ, «Дебет-Кредит»

версія для друку

відправити поштою

написати редактору

Наступна стаття:		На початок статті

Зовнішньоекономічна діяльність — Розрахунки у валюті
Ви запитали редакцію
При виконанні робіт для нерезидента слід відобразити ПЗ з ПДВ за першою подією
Підприємство отримало аванс від нерезидента за послуги, надані на території України, та відобразило податкове зобов’язання з ПДВ. Після підписання акта виконаних робіт за...

В рубриці:

Підприємець, котрий веде бухоблік на підприємстві, може підписувати первинні документи та звітність, якщо це обумовлено у договорі
№ 36 (8.9.2008) :: Ви запитали редакцію
Податковий облік на підприємстві веде приватний підприємець. Чи може він не підписувати податкову звітність? Чи може замість ПП підписувати звітність інша особа?...

При відмові працівника від індивідуального номера, за умови, що раніше він його мав, дохід в розрахунку за формою №1ДФ треба відображати пропорційно
№ 36 (8.9.2008) :: Ви запитали редакцію
Працівник відмовився від індивідуального податкового номера (далі — ІПН) посеред місяця. Як у розрахунку за формою №1ДФ відображати його доходи?...