Логін: Пароль: Допомога :: реєстрація :: забув пароль :: персональнi данi :: правила  

 : розширений
 : по класифікатору
 : документів


повідомлення
короткий зміст


Информер УФС (http://ufs.com.ua/)



Діловий тижневик
"КОНТРАКТИ"


№38/2008

Гроші:
30 найнадійніших українських банків :: Чому вигідно вкладати в аграрні активи :: Чому автомобілі дешевшвтимуть і далі ...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

"Гвардия 500"
Рейтинг самых богатых компаний Украины

Запитання і відповіді № 19 (12.5.2008)
Ви запитали редакцію

Готівкові розрахунки СГД — Каса

Якщо підзвітні гроші не були використані, їх необхідно повернути до каси не пізніше наступного дня

З каси підприємства видано гроші під звіт. Наступного ж дня працівник повернув їх, нічого не купивши (гроші видавалися лише для того, щоби не було переліміту каси). Чи треба у такому разі складати авансовий звіт на цю суму?

Відносини між підприємством та працівником, у разі коли останньому для господарських потреб підприємства видається готівка у підзвіт, регламентуються Порядком №440 та Положенням №637.

Готівка видається працівникові у підзвіт з каси підприємства за видатковим касовим ордером.

Працівник, який отримав готівку в підзвіт на виконання покладеної на нього «цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок підприємства», зобов’язаний відзвітувати щодо витрачених ним коштів, подавши Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або у підзвіт (далі — Звіт) (п. 2 Порядку №440).

Працівник, отримавши гроші з каси підприємства, не зміг виконати доручення підприємства з якихось об’єктивних причин, тож і Звіт надавати не зобов’язаний. У цьому випадку він просто повертає отриманий раніше аванс до каси підприємства.

У працівника виникає обов’язок повернути невитрачені гроші до каси підприємства у визначений законодавством термін, який встановлено пунктом 2.11 Положень №637, а саме: «видача готівкових коштів під звіт ... на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт».

Марина ТАРАСОВА, «Дебет-Кредит»


Касова книга може заводитись окремо для кожної каси підприємства

Скільки кас може бути на одному підприємстві?
Чи треба окремо вести ПКО і ВКО для різних кас одного підприємства?

Спершу слід з’ясувати, чи може одне підприємство мати кілька кас, і якщо це можливо, то чи повинна у такому разі кожна окрема каса забезпечуватися своєю касовою книгою, чи ж вона заводиться одна загалом на всі каси підприємства.

Відповісти на всі запитання, що стосуються ведення касових операцій, покликане Положення №637 — основоположний документ при веденні касових операцій для всіх підприємств (крім банків).

Згідно з п. 4.1 Положення №637, підприємства для забезпечення готівкових розрахунків повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів — п. 1.2 Положення №637), а всі надходження готівки у національній валюті відображати у касовій книзі (п. 4.2 Положення №637). Касові операції оформляють касовими ордерами (іншими касовими документами, що підтверджують факт продажу (повернення) товару, надання послуг, отримання (повернення) готівки) (п. 3.1 Положення №637).

Згідно з п. 2.6 Положення №637, вся готівка, що надходить до каси, повинна бути своєчасно (у день її отримання) і в повному обсязі оприбуткована. Оприбуткування готівки у касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням касових ордерів та веденням касової книги відповідно до вимог гл. 4 Положення №637, — це облік готівки у повній сумі її фактичного надходження у касовій книзі на підставі ПКО. Тому якщо відокремлений підрозділ підприємства здійснює готівкові розрахунки з оформленням ПКО і ВКО, то такий відокремлений підрозділ повинен вести і свою прошиту та пронумеровану касову книгу, завірену головним підприємством. Якщо ж відокремлений підрозділ здійснює готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі — РРО), веде книгу обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) та не використовує операції приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням ПКО, а також видачу готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, госппотреби, інші операції з оформленням ВКО та відомостями, то такий відокремлений підрозділ касову книгу не веде відповідно до п. 4.2 Положення №637 (лист НБУ від 06.02.2008 р. №11-113/423-1352).

Можна зробити висновок: на підприємстві може бути кілька кас. Якщо приймання та видача готівки у них відбувається з оформленням ПКО і ВКО, кожна каса реєструє «свої» касові документи у своїх касових книгах.

Марина ТАРАСОВА, «Дебет-Кредит»


Обов’язки касира можуть покладатися і на заступника головного бухгалтера

Чи можуть обов’язки касира бути покладені на заступника головного бухгалтера із укладенням договору про матеріальну відповідальність?

Згідно з розділом І Переліку №447, договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися, зокрема, зі старшими касирами, касирами та іншими працівниками, які виконують обов’язки касирів.

Як роз’яснило Міністерство праці та соціальної політики України у листі від 15.10.2007 р. №250/06/186-07 (див. «ДК» №4/2007), оскільки трудовий договір — вільна угода між працівником та роботодавцем, у разі тимчасової відсутності певного працівника на період його відсутності виконання його посадових обов’язків можна відповідним наказом покласти на іншого працівника (у порядку тимчасового заміщення). В абз. 2 розділу I Переліку №447 сказано, що договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися з касирами та іншими працівниками, які виконують обов’язки касирів.

Тому якщо на підприємстві немає посади касира (не передбачена штатним розписом), відповідно до п. 4.8 Положення №637 його обов’язки можуть покладатися на бухгалтера або іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Це особливо актуально, якщо на підприємстві невеликий штат бухгалтерів.

На думку Мінпраці, викладену у вищезазначеному листі, обов’язки касира можуть покладатися відповідним наказом навіть і на головного бухгалтера — і в цьому разі з ним також укладають договір про повну матеріальну відповідальність.

Отже, покладення обов’язків касира на заступника головного бухгалтера або іншого бухгалтера, з укладенням договору про матеріальну відповідальність, законодавством України не забороняється.

Проте з огляду на положення ст. 32 КЗпП покладення на працівника відповідних обов’язків можливе лише за його згодою.

Олексій КРАВЧУК, аудитор

версія для друкувідправити поштоюнаписати редактору


Наступна стаття:  На початок статті 



Трудові відносини — Штрафи Частковий перегляд статті (тільки початок)
Ви запитали редакцію
Утримання із зарплати штрафів за запізнення на роботу є порушенням законодавства про працю
Директор видав наказ про штрафування працівників за запізнення на роботу. Він хоче, щоби при нарахуванні заробітної плати за березень 2008 р. бухгалтер утримала...

В рубриці: 


Об’єкт обкладання збором за використання місцевої символіки залежить від регіонального положення Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 40 (6.10.2008) :: Ви запитали редакцію
Як правильно визначити базу оподаткування збором за право використання місцевої символіки торговельною організацією?...

При переході на загальну систему оподаткування аванси, отримані у період перебування на спрощеній системі, не оподатковуються Частковий перегляд статті (тільки початок)
№ 40 (6.10.2008) :: Ви запитали редакцію
Юридична особа — платник єдиного податку за ставкою 10%, у червні 2008 року отримала передоплату за послуги на суму 500,00 грн. З III кварталу 2008 року підприємство перейшло на загальну систему оподаткування та отримало свідоцтво платника ПДВ. Послуги бу...

0.444732